пїњ

 ќЌ÷≈ѕ÷»я ∆»«Ќ≈ЌЌќ√ќ ÷» Ћј ¬ ”ѕ–ј¬Ћ≈Ќ»» Ё ќЌќћ»„≈— »ћ ѕќ“≈Ќ÷»јЋќћ √ќ–ќƒј

”ƒ  330.31 (477-25)
 отенок ƒ. ћ.
концепц≥€ життЇвого циклу в управл≥нн≥ економ≥чним
потенц≥алом м≥ста
” статт≥ розкрито теоретико-методолог≥чн≥ п≥двалини концепц≥њ життЇвого циклу систем. ¬иокремлено два основн≥ методико-методичн≥ п≥дходи до оц≥нки життЇвого циклу м≥ста €к в≥дкритоњ соц≥ально-економ≥чноњ системи: мальтуз≥анський та функц≥ональний. ¬изначено основн≥ параметри оц≥нки життЇвого циклу м≥ста. ¬иокремленн€ показник≥в першого та другого пор€дк≥в у мальтуз≥анському та функц≥ональному п≥дходах дозволило визначити њх основн≥ структурн≥ в≥дм≥нност≥. Ќа основ≥ використанн€ запропонованих методичних п≥дход≥в було виокремлено та досл≥джено фрагмент життЇвого циклу м≥ста  иЇва. ¬изначено, що в к≥нц≥ ’’ ст. в≥дбулас€ суттЇва зм≥на функц≥онального спр€муванн€ економ≥ки  иЇва та структури активного економ≥чного потенц≥алу м≥ста. ќбірунтована необх≥дн≥сть використанн€ результат≥в функц≥онального п≥дходу анал≥зу життЇвого циклу м≥ста при розробц≥ стратег≥чних документ≥в розвитку.
 лючов≥ слова: життЇвий цикл, цикл≥чн≥сть розвитку, м≥сто, економ≥чний потенц≥ал м≥ста –ис.: 4. “абл.: 1. Ѕ≥бл.: 18.
 отенок ƒар≥€ ћихайл≥вна - кандидат економ≥чних наук, доцент, докторант, кафедра макроеконом≥ки та державного управл≥нн€,  ињвський нац≥ональний економ≥чний ун≥верситет ≥м. ¬. √етьмана (пр. ѕеремоги, 54/1,  ињв, 03068, ”крањна)
Email: d_evdo@rambler.ru
уэос<хххх><><х><>о<><>схю<хю<хх><хх>с><>э<><ххххх><х><><>о<><>о<юсхю<хх><хх>с><>э<><ххххх><>о<><><х><>о<><>схю<хю<ххж
”ƒ  330.31 (477-25)
 отенок ƒ. ћ.
концепци€ жизненного цикла в управлении экономическим потенциалом города
¬ статье раскрыты теоретико-методологические основы концепции жизненного цикла систем. ¬ыделены два основных методико-методических подхода к оценке жизненного цикла города как открытой социально-экономической системы: мальтузианский и функциональный. ќпределены основные параметры оценки жизненного цикла города. ¬ыделение показателей первого и второго пор€дков в мальтузианском и функциональном подходах позволило определить их основные структурные различи€. Ќа основе использовани€ предложенных методических подходов был выделен и исследован фрагмент жизненного цикла города  иева. ќпределено, что в конце ’’ в. произошло существенное изменение функционального направлени€ экономики  иева и структуры активного экономического потенциала города. ќбоснована необходимость использовани€ результатов функционального подхода анализа жизненного цикла города при разработке стратегических документов развити€.  лючевые слова: жизненный цикл, цикличность развити€, город, экономический потенциал города –ис.: 4. “абл.: 1. Ѕибл.: 18.
 отенок ƒарь€ ћихайловна - кандидат экономических наук, доцент, докторант, кафедра макроэкономики и государственного управлени€,  иевский национальный экономический университет им. ¬. √етьмана (пр. ѕобеды, 54/1,  иев, 03068, ”краина)
Email: d_evdo@rambler.ru
—  ’><’><’<><’’’>00<’’><’<><><’><’’’><’ ><’><><’><’><’’’><><’>00<’ ><><’><’)0<><’ ><’><><’><’><^^
UDC 330.31 (477-25)
Kotenok D. M.
CONCEPT OF LIFE CYCLE IN MANAGING CITY ECONOMIC POTENTIAL
The article reveals theoretical and methodological foundations of the concept of the life cycle of systems. It allocates two main methodical approaches to assessment of the life cycle of a city as an open socio-economic system: Malthusian and functional. It identifies main parameters of assessment of the city life cycle. It allocates indicators of the first and second orders in Malthusian and functional approaches, which allowed determination of their basic structural differences. It offers to use the proposed methodical approaches for allocation and study of a fragment of the Kiev city life cycle. It identifies that significant change of functional direction of Kiev economy and structure of active economic potential of the city took place in the end of XX century. It substantiates a necessity of use of results of the functional approach of analysis of the city life cycle when developing strategic documents of development.
Keywords: life cycle, cyclicity of development, city, city economic potential.
Pic.: 4. Tabl.: 1. Bibl.: 18.
Kotenok Dariya M. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Candidate on Doctor Degree, Department of Macroeconomics and Public Administration, Kyiv National Economic University named after. V. Getman (pr. Peremogy, 54/1, Kyiv, 03068, Ukraine)
Email: d_evdo@rambler.ru
ѕостановка проблеми. —таб≥льний соц≥ально-економ≥чний розвиток м≥ста залежить в≥д ефективност≥ стратег≥чних управл≥нських р≥шень, €к≥ визначають спр€мован≥сть реал≥зац≥њ економ≥чного потенц≥алу на вс≥х р≥вн€х його формуванн€. ¬ той же час актив≥зац≥€ процес≥в розвитку, обумовлена вимогами реал≥й господарюванн€, вимагаЇ створенн€ нових системних п≥дход≥в до управл≥нн€, €к≥
мають враховувати законом≥рност≥ переб≥гу запланованих под≥й та настанн€ непередбачуваних €вищ.
”€вленн€ життЇвого циклу м≥ста та уточненн€ поточноњ стад≥њ нин≥ стаЇ ор≥Їнтиром дл€ мун≥ципальних орган≥в управл≥нн€ з точки зору не лише сьогоденн€, а й майбутнього. ќсобливоњ уваги потребують нин≥ про€ви цикл≥чност≥, осмисленн€ й анал≥з €ких здатн≥ ≥стотно знизити
невизначен≥сть ситуац≥й, структуруючи њњ, та спри€тиме розробц≥ оптимальних ≥ виважених план≥в, њх усп≥шн≥й реал≥зац≥њ.
” наукових досл≥дженн€х в≥тчизн€них ≥ заруб≥жних автор≥в достатньо широко висв≥тлен≥ теоретико-методо-лог≥чн≥ засади досл≥дженн€ цикл≥чност≥ соц≥ально-економ≥чних систем.
јнал≥з останн≥х досл≥джень ≥ публ≥кац≥й. ћетодолог≥чн≥ аспекти цикл≥чно-хвильовоњ динам≥ки вивчались ј. јйзардом, ”. јлонсо, ≤. ¬аллерстайном, –. ¬ерноном, ƒж. ƒжибс, ƒ. ‘р≥дманом, ƒж. ‘оррестером. ” роботах рос≥йських вчених ≈. јн≥м≥ци, ≈.  очк≥ноњ, ѕ. ќреховського, ј. “ертишнього, ≤. “ургель представлено сучасну цикл≥чно-хвильову парадигму економ≥чного анал≥зу адм≥н≥стративно-територ≥альних утворень.
Ќевир≥шен≥ ран≥ше частини загальноњ проблеми. «агальним предметним лейтмотивом вс≥х зазначених та де€ких ≥нших досл≥джень Ї притаманн≥сть цикл≥чност≥ системам вс≥х р≥вн≥в. –азом з тим, по в≥дношенню до м≥ста ≥ донин≥ залишаютьс€ нерозв'€заними питанн€ щодо руш≥йних сил, механ≥зм≥в розповсюдженн€ та вар≥ант≥в траЇктор≥њ життЇвого циклу м≥ста. ƒос≥ не створено Їдиноњ методолог≥њ прогнозуванн€ параметр≥в життЇвого циклу, що ускладнюЇ процес стратег≥чного управл≥нн€ м≥стом.
ћета даноњ статт≥ пол€гаЇ в упор€дкуванн≥ теоретико-методолог≥чних засад досл≥дженн€ цикл≥чност≥ розвитку м≥ста €к основи управл≥нн€ його економ≥чним потенц≥алом.
ќсновний матер≥ал. ¬ економ≥чних науках феномен цикл≥чност≥ був описаний вперше в середин≥ ’≤’ ст. ≥ досл≥джувавс€ передовс≥м на р≥вн≥ нац≥ональноњ економ≥ки. Ќа макроеконом≥чному р≥вн≥ економ≥чний цикл заведено розгл€дати €к сукупн≥сть взаЇмопогоджених коливань показник≥в зайн€тост≥, обс€гу виробництва, р≥вн€ ц≥н тощо. ћожливост≥ застосуванн€ таких концепц≥й дл€ по€сненн€ цикл≥чност≥ розвитку м≥ст, на думку сучасних досл≥дник≥в, не виходить за меж≥ факторного анал≥зу [1; 15]. –азом з тим, ними вказуЇтьс€ на необх≥дн≥сть врахуванн€ в≥дм≥нност≥ економ≥чних систем р≥зного р≥вн€. Ђ–≥внев≥ї в≥дм≥нност≥ обумовлюють, з одного боку, неможлив≥сть використанн€ монетарних п≥дход≥в, а з ≥ншого - наукову приваблив≥сть ендогенних концепц≥й, €к≥ по€снюють економ≥чн≥ коливанн€ внутр≥шньою нест≥йк≥стю системи.
¬ середин≥ ’’ ст. актуал≥зувались досл≥дженн€ цикл≥чност≥ розвитку також ≥ на м≥кроеконом≥чному р≥вн≥. ¬они були присв€чен≥ вир≥шенню проблем розвитку п≥дприЇмства, галуз≥ та життЇвого циклу товару. –езультати цих досл≥джень можна вважати вагомим внеском у розвиток теор≥њ цикл≥чност≥ територ≥альних соц≥ально-економ≥чних систем. ќдним з них Ї введенн€ пон€тт€ життЇвого циклу об'Їкту. Ќа в≥дм≥ну в≥д концепц≥њ макроеконом≥чного циклу, €ка припускаЇ його безк≥нечн≥сть, життЇвий цикл об'Їкта -маЇ етап свого к≥нцевого ≥снуванн€.
” 70-т≥ роки ’’ ст. розпочались активн≥ досл≥дженн€ про€в≥в цикл≥чност≥ стосовно р≥знор≥вневих просторових соц≥ально-економ≥чних систем, функц≥онуючих всередин≥ крањн: рег≥он≥в, м≥ст, агломерац≥й, тощо. «-пом≥ж найвагом≥ших результат≥в варто в≥дзначити теор≥ю рег≥онального
життЇвого циклу “. ’егерстанда; теор≥ю полюс≥в зростанн€ ‘. ѕеру, ∆. Ѕудв≥л€, ’. –. Ћасуена; концепц≥ю маркетингу територ≥й ‘.  отлера.
ќдн≥Їю з фундаментальних праць, присв€чених розвитку саме м≥ських поселень, вважаЇтьс€ робота ƒж. ‘оррестера, €кий використав багатом≥рну економетричну модель дл€ опису розвитку м≥ста Ѕостон [17]. «апропонований ƒж. ‘оррестером методолог≥чний п≥дх≥д ірунтувавс€ на моделюванн≥ процес≥в п≥дприЇмницькоњ д≥€льност≥, житлового буд≥вництва та динам≥ки м≥ського населенн€. ” подальшому з нього виокремилось два п≥дходи анал≥зу життЇвого циклу м≥ста. «г≥дно з першим з них основним ≥ндикатором життЇвого циклу м≥ста Ї чисельн≥сть населенн€, а другого - функц≥ональна структура м≥ста.
ѕерший п≥дх≥д за своњм зм≥стом спираЇтьс€ на динам≥ку демограф≥чних процес≥в. “ак, рос≥йський вчений ѕ. ќрЇ-ховський, розвиваючи вказаний п≥дх≥д, запропонував виокремлювати етапи життЇвого циклу м≥ста в залежност≥ в≥д сп≥вв≥дношенн€ м≥ж чисельн≥стю м≥ського населенн€ та р≥внем його зайн€тост≥. Ќа його думку, таких етап≥в Ї чотири: ≥нтенсивне зростанн€, упов≥льнене зростанн€, стагнац≥€, занепад [10]. —утн≥сна характеристика етап≥в зведена нами до табличноњ форми у табл. 1.
«азначимо, що джерелом в≥дновленн€ м≥ста, зг≥дно з даним п≥дходом, Ї актив≥зац≥€ так званих €дер зростанн€. «а своњм зм≥стом це виробництва, природн≥ ресурси або специф≥чн≥ види д≥€льност≥, €к≥ забезпечують в≥дновленн€ м≥стоутворюючоњ основи м≥ста.
¬арто зазначити, що ≥де€ про взаЇмозв'€зок м≥ж чисельн≥стю населенн€ та р≥внем розвитку соц≥ально-економ≥чних систем була сформована ще в античн≥ часи ≥ набула завершеного вигл€ду у роботах засновника демограф≥чноњ науки “. ћальтуса. ” подальшому науков≥ досл≥дженн€ цикл≥чност≥ розвитку систем на основ≥ анал≥зу демограф≥чних процес≥в сформувались €к окремий напр€мок, €кий отримав назву мальтуз≥анства [9].
ƒругий методичний п≥дх≥д до про€вленн€ життЇвого циклу м≥ста оснований на його функц≥ональн≥й спец≥ал≥зац≥њ, де функц≥€ м≥ста визначаЇ сенс його ≥снуванн€ ≥, в≥дпов≥дно, критичний розм≥р д≥€льност≥. ѕри цьому вс€ функц≥ональна структура м≥ста под≥л€Їтьс€ на м≥стоутворююч≥ та м≥стообслуговуюч≥ складов≥. ѕерша з них розгл€даЇтьс€ €к причина створенн€ м≥ста, ≥ њњ д≥€льн≥сть спр€мована ззовн≥. м≥стообслуговуюча складова пов'€зана ≥з забезпеченн€м внутр≥шн≥х потреб м≥ста. “ак, на думку рос≥йськоњ досл≥дниц≥ ≤. “ургель, цикл≥чн≥сть розвитку м≥ста визначаЇтьс€ цикл≥чн≥стю розвитку м≥стоутворюючих галузей [15]. —аме њх становленн€ забезпечуЇ ≥нтенсивний розвиток м≥ста, а стагнац≥€ Ї критичним моментом, або ж точкою б≥фуркац≥њ щодо визначенн€ можливостей подальшого розвитку м≥ста.
незважаючи на в≥дм≥нност≥ у вибор≥ базового показника, €кий визначаЇ етапи життЇвого циклу м≥ста, обидва п≥дходи мають сп≥льн≥ риси. ѕо-перше, обидва розгл€дають м≥сто €к в≥дкриту систему, €ка гнучко реагуЇ на зовн≥шн≥ чинники (виклики), зм≥нюючи своЇ внутр≥шнЇ середовище - чисельн≥сть населенн€ або функц≥ональну
“аблиц€ 1
≈тапи життЇвого циклу м≥ста за концепц≥Їю ѕ. ќреховського
Ќазва етапу —утн≥сна характеристика етапу
≤нтенсивне зростанн€ ќбс€г житлового буд≥вництва та сусп≥льних благ випереджають зростанн€ чисельност≥ город€н та к≥льк≥сть робочих м≥сць ¬≥дсутнЇ безроб≥тт€ «ростанн€ комфортност≥ проживанн€ у м≥ст≥
”пов≥льнене зростанн€ ќбс€г житлового буд≥вництва та сусп≥льних благ зростають пов≥льн≥ше, н≥ж чисельн≥сть город€н та к≥льк≥сть робочих м≥сць ¬≥дсутнЇ безроб≥тт€ «ниженн€ р≥вн€ комфортност≥ проживанн€ у м≥ст≥, однак його р≥вень ще залишаЇтьс€ привабливим
—тагнац≥€ «ростанн€ розриву м≥ж обс€гом житлового буд≥вництва ≥ сусп≥льних благ та чисельн≥стю город€н «ниженн€ м≥грац≥йного приросту населенн€ м≥ста ƒовол≥ високий р≥вень безроб≥тт€ ѕог≥ршенн€ комфортност≥ житт€ ‘ормуванн€ мотив≥в щодо вињзду з м≥ста город€н
«анепад ѕоган≥ житлов≥ умови та низька €к≥сть сусп≥льних благ ¬≥дт≥к населенн€ з м≥ста ¬исокий р≥вень безроб≥тт€ «акритт€ м≥стоутворюючих п≥дприЇмств Ќизька €к≥сть житт€
јдаптовано за [10]
структуру. ѕо-друге, обома визнаЇтьс€ той факт, що кожне м≥сто маЇ власну криву життЇвого циклу. ѕо-третЇ, ≥ тим, ≥ ≥ншим засв≥дчуЇтьс€ необх≥дн≥сть пост≥йного оновленн€ м≥стоутворюючоњ основи дл€ уникненн€ етапу занепаду. ѕо-четверте, обидва не заперечують того, що ≥дентиф≥кац≥€ поточноњ стад≥њ життЇвого циклу край необх≥дна дл€ визначенн€ напр€мк≥в актив≥зац≥њ тих чи ≥нших елемент≥в економ≥чного потенц≥алу м≥ста та прогнозуванн€ його подальшого розвитку.
–езультати узагальненн€ методолог≥чних п≥дход≥в до виокремленн€ етап≥в життЇвого циклу м≥ста дозволили нам д≥йти до висновк≥в про можлив≥сть формуванн€ двох
систем показник≥в, €к≥ за своЇю анал≥тичною роллю ≥стотно в≥др≥зн€ютьс€. ƒл€ анал≥зу ми под≥лили њх на дв≥ групи - показники першого та другого пор€дку. Ќа основ≥ показник≥в першого пор€дку досл≥дники зазвичай зд≥йснюють побудову кривоњ життЇвого циклу ≥ визначають поточний етап. ѕоказники другого пор€дку слугують дл€ анал≥зу зм≥стового наповненн€ етап≥в життЇвого циклу. Ќа рис. 1 подана матриц€ систематизац≥њ показник≥в.
 ористуючись систематизованою таким чином системою показник≥в, можна проводити достов≥рний, на наш погл€д, анал≥з життЇвого циклу м≥ста. јпробац≥€ запропонованого методичного п≥дходу зд≥йснено нами на прикла-
ѕ≥дходи до анал≥зу життЇвого циклу м≥ста
ѕоказники ≤ пор€дку
ћальтуз≥анський
„исельн≥сть населенн€ ћ≥грац≥йний прир≥ст населенн€ ѕриродн≥й прир≥ст населенн€
‘ункц≥ональний
—труктура валовоњ доданоњ вартост≥ за видами економ≥чноњ д≥€льност≥
–≥вень безроб≥тт€/р≥вень зайн€тост≥ населенн€
ѕоказники –≥вень забезпеченост≥ житловою
N пор€дку площею
як≥сть соц≥альноњ ≥нфраструктури
–≥вень доход≥в город€н
—труктура зайн€тих
—труктура обс€г≥в реал≥зованоњ промисловоњ продукц≥њ
¬аловий рег≥ональний продукт на душу населенн€
ѕр€м≥ ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ на душу населенн€ ≤нвестиц≥њ в основний кап≥тал на душу населенн€
–≥вень зароб≥тноњ плати як≥сть соц≥альноњ ≥нфраструктури
–ис. 1. ћатриц€ показник≥в анал≥зу життЇвого циклу м≥ста
д≥ м≥ста  ињв. ѕри побудов≥ кривоњ життЇвого циклу були використан≥ матер≥али оф≥ц≥йноњ статистичноњ зв≥тност≥. –озгл€немо зазначен≥ показники посл≥довно за обома п≥дходами: мальтуз≥анським та функц≥ональним.
ѕоказником першого пор€дку, зг≥дно з мальтуз≥анським п≥дходом, Ї чисельн≥сть населенн€. «а початковий момент ви€вленн€ фрагменту кривоњ життЇвого циклу нами обрано 1897 р≥к, оск≥льки саме в цьому роц≥ було проведено останн≥й перепис населенн€ за час≥в ÷арськоњ –ос≥. Ќа основ≥ анал≥зу даних про динам≥ку чисельност≥ город€н за 1897-2011 рр. нами сформовано наступн≥ висновки. ѕо-перше, прот€гом пер≥оду досл≥дженн€ в≥дсл≥дковуютьс€ дв≥ фази життЇвого циклу м≥ста: стр≥мке зростанн€ (18971990 рр.) та стаб≥л≥зац≥€ ( 1991 р. - до нин≥). “ак, у першому пер≥од≥ чисельн≥сть населенн€ зросла б≥льш, €к у дес€ть раз≥в з 247,7 тис. до 2624,4 тис. Ќайвищ≥ темпи приросту були характерн≥ дл€ 1897-1926 рок≥в, коли чисельн≥сть населенн€ щодес€тил≥тт€ зростала на 68%, в подальшому
цей показник знижувавс€, ≥ в останнЇ дес€тил≥тт€ пер≥оду становив 20%. ” другому етап≥ - 1991-2012 рр. - темпи приросту чисельност≥ город€н р≥зко скоротились. ¬насл≥док трансформац≥йноњ кризи прот€гом 1990-2000 рр. дл€ м≥ста  ињв був характерним нульовий прир≥ст населенн€, дал≥ прир≥ст став позитивним, ≥ в 2000-2012 рр. становив 6%. ѕо-друге, кожен з виокремлених етап≥в маЇ пер≥од значного скороченн€ чисельност≥ населенн€: у першому - через в≥йськов≥ д≥њ 1940-1943 рр., у другому - через економ≥чну кризу 90-х рок≥в минулого стол≥тт€.
Ќаступним показником першого пор€дку Ї природн≥й та м≥грац≥йний прир≥ст населенн€. «г≥дно з даними оф≥ц≥йноњ статистики прот€гом обох етап≥в життЇвого циклу Ђлевова часткаї зб≥льшенн€ чисельност≥ населенн€ забезпечувалась м≥грац≥йним приростом, значенн€ €кого у дек≥лька раз≥в перевищувало природн≥й.
‘рагмент життЇвого циклу м≥ста  ињв за мальтуз≥анським п≥дходом наведено на рис. 2.
„исельн≥сть населенн€, тис. ос≥б
–ис. 2. ‘рагмент життЇвого циклу м≥ста  ињв 1897-2012 рр.
ќдним з основних соц≥ально-економ≥чних параметр≥в, за €кими в≥дсл≥дковують цикл≥чн≥сть коливанн€, ≥ важливим складником показник≥в другого пор€дку, Ї показник зайн€тост≥ населенн€, €кий в≥дображаЇ характер розвитку економ≥ки м≥ста, ≥ водночас, Ї критер≥Їм њњ усп≥шност≥. явище цикл≥чного безроб≥тт€ або зайн€тост≥ не було притаманним соц≥ально-економ≥чн≥й систем≥ –ад€нськоњ ”крањни. « початком трансформац≥йного пер≥оду в економ≥ц≥ ”крањни спостер≥гались €вища прихованого, а пот≥м ≥ €вного безроб≥тт€ [10].
«г≥дно з результатами анал≥зу динам≥ки безроб≥тт€ в м≥ст≥  ињв у 1991-2011рр. можна констатувати, що прот€гом зазначеного пер≥оду р≥вень безроб≥тт€ серед город€н в середньому був нижчим за нац≥ональний у 6 раз≥в [11]. ÷е забезпечувало пост≥йне в≥дновленн€ м≥грац≥йного приросту населенн€.
—л≥д зауважити також, що ≥ндикатори €кост≥ житт€ населенн€ мають надзвичайно важливе значенн€ дл€ анал≥зу процес≥в економ≥чноњ активност≥ населенн€. «важаючи на те, що безпосередньою метою нашого досл≥дженн€ Ї не ст≥льки оц≥нка €кост≥ житт€ у м≥ст≥, ск≥льки анал≥з про€ву цикл≥чност≥, ми скористаЇмос€ параметрами, €к≥ мають ≥стотний вплив на м≥грац≥йн≥ процеси: забезпечен≥сть житлом город€н та р≥вень розвитку соц≥альноњ ≥нфраструктури.
ƒл€ оц≥нки першого з параметр≥в ми використали показник житловоњ забезпеченост≥, €кий дл€ м≥ста вважаЇтьс€ сан≥тарним нормативом, а також показниками введенн€ в експлуатац≥ю житла та динам≥ки сукупного житлового фонду.
“ак, зг≥дно з≥ ст. 47 чинного ∆итлового кодексу ”крањни (прийн€того у 1983 р. та введеного у д≥ю у 1984р.) було встановлено норму житловоњ площ≥ на р≥вн≥ 13,65 м2 [2]. –азом з тим, постановою є284, ухваленою виконавчим
ком≥тетом  ињвськоњ м≥ськоњ ради народних депутат≥в ≥ презид≥Їю  ињвськоњ м≥ськоњ ради профсп≥лок у 1991 роц≥, ц€ норма була скорочена до 9 м2.
—татистичн≥ дан≥ вказують на пост≥йне зб≥льшенн€ середньоњ житловоњ забезпеченост≥ город€н. ¬еличина зазначеного показника прот€гом останн≥х 50-ти рок≥в зростала з 7,7 м2 у 1940 р. до 21,5 м2 у 2011 р. Ќезважаючи на значне перевищенн€ середньоњ житловоњ забезпеченост≥ у м≥ст≥  ињв норматива житловоњ площ≥, цей показник значно поступаЇтьс€ за аналог≥чному параметру великих м≥ст у крањнах з розвиненою економ≥кою. “ак, в економ≥чно розвинених крањнах ™вропи величина зазначеного показника коливаЇтьс€ в≥д 30 до 35 м2, а у —Ўј - дос€гаЇ 45 м2 [18]. ¬≥дм≥тимо, що прот€гом анал≥зуЇмого пер≥оду р≥зке скороченн€ обс€г≥в введенн€ нового житла з наступним в≥дновленн€м позитивноњ динам≥ки в≥дбувалось лише у кризов≥ дл€ економ≥ки ”крањни пер≥оди: 1993-1995 рр. - внасл≥док трансформац≥йноњ кризи та 2008 р≥к - св≥товоњ ф≥нансовоњ кризи.
ƒовол≥ високий р≥вень забезпеченост≥ житловою площею у м≥ст≥  ињв, на нашу думку, можна вважати фактором, що стимулюЇ прир≥ст чисельност≥ ки€н. ќднак, зг≥дно з результатами досл≥джень в≥тчизн€них економ≥ст≥в, житлов≥ ресурси, €к≥ Ї у м≥ст≥ ≥ в≥днос€тьс€ до над≥йних, такими насправд≥ вважати не сл≥д. ” висновках анал≥тик≥в п≥дкреслюЇтьс€ той факт, що невисок≥, пор≥вн€но з варт≥стю житла, доходи населенн€ стають причиною того, що житло перетворюЇтьс€ в недоступне дл€ проживанн€ благо або через його покращенн€ ≥ наступну продаж заможним, або, навпаки, через його руйнуванн€ ≥ зношен≥сть [5].
—в≥товий досв≥д засв≥дчуЇ, що розв'€занню проблеми недоступност≥ та високоњ вартост≥ житла через територ≥альну обмежен≥сть м≥ст спри€Ї актив≥зац≥€ житлового буд≥вництва у м≥стах, що знаход€тьс€ у межах агломерац≥њ.
ƒл€ того, щоб м≥ста були привабливими дл€ м≥грант≥в з високим р≥внем людського кап≥талу, вони повинн≥ мати розвинену соц≥альну ≥нфраструктуру та високу €к≥сть населенн€. ÷≥ пон€тт€ Ї довол≥ комплексними ≥ њх важко вим≥р€ти. ‘актором модерн≥зац≥њ соц≥ального середовища вважаЇтьс€ високий р≥вень осв≥ченост≥ населенн€, ≥ водночас в≥н виступаЇ €к компонента €кост≥ населенн€ [12]. «важаючи на неповноту даних по структур≥ населенн€ за р≥внем осв≥ти, а також де€ких ≥нших параметр≥в соц≥альноњ ≥нфраструктури, ми скористаЇмос€ результатами рейтингу ЂЌайкращ≥ м≥ста ”крањни дл€ житт€ї, €кий щор≥чно проводить щотижневик Ђ‘окусї. «г≥дно з даними рейтингу за 2012 р. м.  ињв пос≥даЇ перше м≥сце серед м≥ст ”крањни, €к≥ мають чисельн≥сть населенн€ б≥льше за 1 млн [16] ѕрот€гом шести рок≥в ≥снуванн€ рейтингу (2007-2012) м≥сто  ињв лише дв≥ч≥ поступалос€ своЇю перш≥стю: у 2011р. - ќдес≥, 2010 - ’аркову[16]. ÷е засв≥дчуЇ високий р≥вень розвитку соц≥альноњ ≥нфраструктури м≥ста  ињв пор≥вн€но з ≥ншими великими м≥стами ”крањни.
«г≥дно з основними положенн€ми теор≥њ конкуренц≥њ, трудов≥ ресурси спр€мовуютьс€ у т≥ м≥сц€, де населенн€ маЇ вищ≥ доходи. ÷е положенн€ було вз€то нами за робочу г≥потезу дл€ пор≥вн€льного анал≥зу р≥вн€ доход≥в населенн€ по м≥сту  ињв, зокрема, та ”крањни в ц≥лому. ѕроведений нами
анал≥з динам≥ки доход≥в город€н, що основувавс€ на оф≥ц≥йних статистичних даних, даЇ п≥дстави дл€ висновку про пост≥йне перевищенн€ доход≥в ки€н середнього значенн€ по нац≥ональн≥й економ≥ц≥. ¬≥дзначимо, що за роки –ад€нськоњ ”крањни це перевищенн€ коливалось на р≥вн≥ 4%-14%, а за роки незалежност≥ ”крањни р≥зниц€ дос€гла 65%.
“аким чином, м≥сто  ињв стало привабливим середовищем дл€ активних м≥грац≥йних процес≥в. ™диним обмежувачем цього Ї певна споживацька Ђнедоступн≥стьї житла. –азом з тим, стаб≥л≥зац≥€ приросту населенн€ прот€гом останн≥х рок≥в вказуЇ на ≥снуванн€ також ≥ обмежувач≥в, пов'€заних з≥ ≥снуючою структурою економ≥чного потенц≥алу м≥ста  ињв.
ѕ≥дсумовуючи результати апробац≥њ мальтуз≥анського п≥дходу, зазначимо, що чисельн≥сть город€н Ї в≥дносно сталою величиною ≥ безпосередньо не залежить в≥д економ≥чноњ активност≥ м≥ста. –азом з тим, невир≥шен≥сть питань працевлаштуванн€, низька €к≥сть житлових умов ≥ нерозвинен≥сть соц≥альноњ ≥нфраструктури призводить до скороченн€ чисельност≥ город€н. —л≥д також зазначити, що серед складових приросту чисельност≥ город€н на зм≥ну економ≥чних умов найб≥льш гнучко реагуЇ саме м≥грац≥йний прир≥ст, при цьому м≥ж р≥внем розвитку економ≥ки та м≥грац≥йним приростом спостер≥гаЇтьс€ пр€ма залежн≥сть.
‘ормуванн€ цикл≥чно-хвильовоњ модел≥ розвитку м≥ста  ињв на засадах функц≥онального п≥дходу передбачаЇ проведенн€ ретроспективного анал≥зу структури його економ≥ки, а це пов'€зане з певними труднощами, передовс≥м методолог≥чного характеру.  лючовими з-пом≥ж них Ї так≥: розгл€д сфери послуг €к такоњ, що не приймаЇ участ≥ у створенн≥ сукупного сусп≥льного продукту; перех≥д до системи нац≥ональних рахунк≥в, а отже, ≥ зм≥на оф≥ц≥йноњ статистичноњ методолог≥њ розрахунку основних економ≥чних показник≥в; зм≥на грошовоњ одиниц≥. “акож в≥дм≥тимо й ускладненн€, пов'€зан≥ з неповнотою ≥нформац≥њ оф≥ц≥йноњ статистики. ƒл€ в≥рог≥дн≥ших к≥льк≥сних пор≥вн€нь та зд≥йсненн€ €к≥сного анал≥зу показники краще анал≥зувати не в абсолютному, а у в≥дносному вим≥р≥, що дозвол€Ї уникати методичних ускладнень, пов'€заних з процедурою дефлюванн€. ѕри побудов≥ кривоњ життЇвого циклу м≥ста на основ≥ функц≥онального п≥дходу ми спиралис€ на дан≥ оф≥ц≥йноњ статистики щодо структури реал≥зованоњ промисловоњ продукц≥њ за 1965-2011 рр., а також структури валовоњ доданоњ вартост≥ за видами економ≥чноњ д≥€льност≥ за 2001-2011 рр. [11; 13]
«а результатами кластерного анал≥зу структури реал≥зованоњ продукц≥њ промисловост≥ вс≥ галуз≥ переробноњ промисловост≥ були об'Їднан≥ у дв≥ групи. ƒо першоњ в≥днесено т≥ галуз≥ ( види економ≥чноњ д≥€льност≥), €к≥ прот€гом 1965-2011 рр. пройшли фазу зростанн€ ≥ нин≥ знаход€тьс€ у кризовому стан≥, а саме: машинобудуванн€, легка, х≥м≥чна та л≥сова промисловост≥. ¬≥дзначимо, що в 90-х роках минулого стол≥тт€ з промислового сектору економ≥ки м≥ста  иЇва повн≥стю зникла скл€на промислов≥сть. ƒруга група - це галуз≥, €к≥ нин≥ знаход€тьс€ у фаз≥ зростанн€: виробництво та розпод≥ленн€ електроенерг≥њ, газу та води; харчова промислов≥сть (рис. 3).
---- ¬иробництво та розпод≥ленн€ електроенерг≥њ, газу та води------Ѕуд≥вельна промислов≥сть
----’≥м≥чна та нафтох≥м≥чна промислов≥сть .... Ћегка промислов≥сть
.... ћашинобудуванн€ ----
Ћ≥сова промислов≥сть
¬иробництво харчових продукт≥в, напоњв та тюттюнових вироб≥в
–ис. 3. ƒинам≥ка структури обс€г≥в реал≥зованоњ продукц≥њ промисловост≥ м≥ста  ињв у 1965-2011 рр.
«анепад галузей (вид≥в економ≥чноњ д≥€льност≥), пов'€заних з промисловим виробництвом, св≥дчить про зм≥ну функц≥ональноњ спец≥ал≥зац≥њ м≥ста. ƒл€ њњ уточненн€ нами проведено анал≥з структури валовоњ доданоњ вартост≥ за 2001-2011 рр., а отже ≥ зм≥стового наповненн€ життЇвого циклу м≥ста за функц≥ональним п≥дходом (рис. 4).
–езультати анал≥зу структури валовоњ доданоњ вартост≥ п≥дтверджують ран≥ше зроблений нами висновок про те, що в економ≥ц≥ м≥ста  ињв в≥дбувс€ в≥дх≥д в≥д промисловоњ спец≥ал≥зац≥њ. Ќин≥ левова частка у структур≥ валовоњ доданоњ вартост≥ належить видам економ≥чноњ д≥€льност≥, що пов'€зан≥ з≥ сферою послуг - це торг≥вл€; ремонт автомоб≥л≥в, побутових вироб≥в та предмет≥в особистого вжитку, а також операц≥њ з нерухомим майном, оренда, ≥нжин≥ринг та наданн€ послуг п≥дприЇмц€м.
ѕро кардинальну зм≥ну функц≥ональноњ спец≥ал≥зац≥њ м≥ста також св≥дчить ≥ структура зайн€тост≥. “ак, сп≥вв≥дношенн€ к≥лькост≥ прац≥вник≥в, зайн€тих у промисловост≥, до аналог≥чного показника у роздр≥бн≥й торг≥вл≥ ≥ громадського харчуванн€ у друг≥й половин≥ ’’ ст. становила 6:1. Ќа к≥нець 2012 р. частка прац≥вник≥в, зайн€тих у переробн≥й промисловост≥, становила 1:10.  оливанн€ частки зайн€тих у сфер≥ торг≥вл≥, на нашу думку, Ї насл≥дком завершенн€ Ђспоживацького бумуї через ф≥нансову кризу 2008-2009 рр. —постер≥гаЇтьс€ пост≥йне зростанн€ частки зайн€тих у сфер≥ нерухомост≥, що св≥дчить про њњ активний розвиток.
якщо розгл€нути економ≥ку м≥ста  ињв кр≥зь призму ретроспективного анал≥зу, то можна зробити висновок, що прот€гом XVIII -XIX ст. йому була притаманна торговельна спец≥ал≥зац≥€. ¬одночас прот€гом означених стол≥ть  ињв був промисловим центром по переробц≥ продукт≥в с≥льського господарства, пол≥граф≥чних послуг, металообробки та машинобудуванн€. ” XX ст. м≥сто стало центром
машинобудуванн€ та металообробки, промисловост≥ буд≥вельних матер≥ал≥в та х≥м≥чноњ промисловост≥. “аким чином, в еволюц≥њ економ≥ки м≥ста  ињв ч≥тко просл≥дковуЇть-с€ дек≥лька етап≥в: прот€гом XVIII ст. - торговельний центр, ’≤’ ст. - промисловий центр з спец≥ал≥зац≥Їю на потребах харчовоњ промисловост≥ та арм≥њ, XX ст. - ≥ндустр≥альний центр машинобудуванн€, к≥нець XX ст. - занепад машинобудуванн€ [3]. Ќин≥ ж на€вне в≥дновленн€ торговельноњ спец≥ал≥зац≥њ м≥ста. ¬≥дм≥тним став факт того, що одн≥Їю ≥з точок зростанн€ економ≥ки м≥ста  ињв у —тратег≥њ розвитку до 2025 р. визначено розвиток точного машинобудуванн€ та електрон≥ки, що св≥дчить про завершенн€ повного життЇвого циклу функц≥ональноњ спец≥ал≥зац≥њ м≥ста [14]. “аким чином, на основ≥ результат≥в анал≥зу показник≥в першого пор€дку нами визначено, що на початку другого дес€тил≥тт€ XXI ст. економ≥ка м≥ста  ињв розпочинаЇ новий етап життЇвого циклу.
‘ормуванн€ зм≥стового наповненн€ етап≥в життЇвого циклу з використанн€м показник≥в ≤≤-го пор€дку, з нашоњ точки зору, було б неповним без досл≥дженн€ форм про€ву певних законом≥рностей, пов'€заних з р≥внем валового рег≥онального продукту на душу населенн€, €к-от: ≥нвестиц≥йна активн≥сть та €к≥сть житт€ населенн€, економ≥чна активн≥сть. —учасн≥ досл≥дники економ≥ки м≥ст вказують на те, що коли значенн€ валового рег≥онального продукту на душу населенн€ у м≥ст≥ Ї нижчим за нац≥ональний р≥вень, то це призводить до по€ви негативних процес≥в, €к≥ про€вл€ютьс€ у ≥нвестиц≥йн≥й сфер≥ через в≥дт≥к ≥нвестиц≥й. як насл≥док - скорочуЇтьс€ к≥льк≥сть робочих м≥сць та пог≥ршуютьс€ умови прац≥ на ≥снуючих робочих м≥сц€х. «азначене супроводжуЇтьс€ зменшенн€м розм≥ру зароб≥тноњ плати працюючих, ≥, в≥дпов≥дно, зниженн€м €кост≥ житт€ город€н. ѕог≥ршенн€ економ≥чноњ ситуац≥њ спричинюЇ скороченн€ податкових надходжень, що веде до деградац≥њ соц≥альноњ
35
30
25
20
15
10
5
0
2001
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
2009
' 2010* ' 2011*
ѕереробна промислов≥сть
----- Ѕуд≥вництво
..... ‘≥нансова д≥€льн≥сть
-----ќперац≥њ х нерухомим майном, оренда, ≥нжин≥ринг та наданн€ послуг п≥дприЇмц€м
----- “орг≥вл€; ремонт автомоб≥л≥в, побутових вироб≥в та предмет≥в особистого вжитку
–ис. 4. ƒинам≥ка структури валовоњ доданоњ вартост≥ м≥ста  ињв у 2001-2011рр.
≥нфраструктури, €кост≥ управл≥нн€ та комунального обслуговуванн€. Ќа такий ланцюжок причинно-насл≥дкових зв'€зк≥в звертають увагу рос≥йськ≥ досл≥дники [1].
«г≥дно з даними оф≥ц≥йноњ статистичноњ зв≥тност≥ ”крањни в 1998-2008 рр. валовий рег≥ональний продукт на душу населенн€ у м≥ст≥  ињв пост≥йно перевищував нац≥ональний р≥вень. “ак, прот€гом останн≥х зазначених дес€ти рок≥в показник був втрич≥ вищим в≥д нац≥онального р≥вн€ [11; 13].
” сфер≥ ≥нвестиц≥йноњ активност≥ показовими, з нашоњ точки зору, Ї показники обс€г≥в пр€мих ≥ноземних ≥нвестиц≥й та ≥нвестиц≥й у основний кап≥тал. “ак, прот€гом 19952012 рр., незважаючи на де€к≥ коливанн€ у ≥нвестиц≥йн≥й активност≥, њх значенн€ в економ≥ц≥ м≥ста значно перевищували нац≥ональний р≥вень. –азом з тим, скороченн€ темп≥в приросту пр€мих ≥ноземних ≥нвестиц≥й прот€гом останн≥х п'€ти рок≥в у м≥ст≥  ињв св≥дчить про зниженн€ його ≥нвестиц≥йноњ привабливост≥, що було насл≥дком, з одного боку, перегл€ду ≥ноземними ≥нвесторами конкурентних переваг м≥ста, а з другого - обумовлене про€вами св≥товоњ ф≥нансовоњ кризи. јнал≥з ≥нших показник≥в ≤≤-го пор€дку за функц≥ональним п≥дходом, а саме: р≥вн€ зароб≥тноњ плати та €кост≥ соц≥альноњ ≥нфраструктури, в≥дбувавс€ €к елемент анал≥зу життЇвого циклу м≥ста за мальтуз≥анським п≥дходом. його результати викладен≥ вище.
ѕ≥дсумовуючи, зазначимо, що в економ≥ц≥ м≥ста  ињв нин≥ спостер≥гаютьс€ адекватн≥ форми про€ву законом≥рностей розвитку: вищий за нац≥ональний р≥вень валовий рег≥ональний продукт на душу населенн€ супроводжуЇтьс€ високою ≥нвестиц≥йною приваблив≥стю м≥ста, високою пор≥вн€но з середньонац≥ональним р≥внем зароб≥тною платою та високою €к≥стю житт€.
ќтриман≥ результати досл≥дженн€ життЇвого циклу м≥ста  ињв за функц≥ональним п≥дходом п≥двод€ть до висновку про те, що у 90-т≥ роки минулого стол≥тт€ в≥дбулась довол≥ р≥зка зм≥на внутр≥шньоњ структури його економ≥чно-
го потенц≥алу, передовс≥м у структур≥ активноњ та пасивноњ складових. ≤ншими словами, про€вилась точка б≥фуркац≥њ, ≥ нин≥ зд≥йснюЇтьс€ формуванн€ нового аттрактору подальшого соц≥ально-економ≥чного розвитку м≥ста. ¬≥дзначимо, що утворенн€ точки б≥фуркац≥њ ≥ аттрактор≥в в≥дбувалис€ на тл≥ €к еволюц≥йних, так ≥ революц≥йних процес≥в, пов'€заних з трансформац≥Їю соц≥ально-економ≥чноњ та пол≥тичноњ системи ”крањни.
≈волюц≥€ та сучасн≥ тенденц≥њ розвитку економ≥ки м≥ста  ињв св≥дчать про складн≥ процеси трансформац≥њ та значн≥ структурн≥ зм≥нах в економ≥чному потенц≥ал≥. –азом з тим, спостер≥гаютьс€ тенденц≥њ певноњ прим≥тив≥зац≥њ промисловоњ основи економ≥ки м≥ста, а криза 2008-2009 рр. про€вила вразлив≥сть пол≥тики розвитку, що реал≥зуЇтьс€ у м≥ст≥  ињв.
«≥ставленн€ результат≥в економ≥чного анал≥зу життЇвого циклу м≥ста  ињв за мальтуз≥анським та функц≥ональним п≥дходами дозволило ви€вити сп≥впад≥нн€ часових параметр≥в виокремленн€ фаз життЇвого циклу, що п≥дтверджуЇ њх р≥внозначн≥сть та достов≥рн≥сть. –азом з тим, кожен з них може краще слугувати дл€ певноњ предметноњ галуз≥ анал≥зу. “ак, €кщо Ї потреба у ви€вленн≥ ознак зм≥ни фаз ≥ настанн€ точки б≥фуркац≥њ, то краще використовувати мальтуз≥анський п≥дх≥д. якщо ж потр≥бна детал≥зац≥€ економ≥чноњ основи фазу циклу, то краще скористатис€ функц≥ональним п≥дходом. «в≥дси вит≥каЇ, що в основ≥ стратег≥чного плануванн€ розвитку м≥ста мають бути закладен≥ передовс≥м результати останнього, тобто функц≥онального п≥дходу.
¬исновок. ≤нтерпретац≥€ динам≥ки соц≥ально-економ≥чних показник≥в на основ≥ концепц≥њ життЇвого циклу м≥ста у€вл€Їтьс€ важливим ≥нструментом стратег≥чного плануванн€ розвитку м≥ста на кожному з етап≥в життЇвого циклу. як основа стратег≥чного контролю концепц≥€ життЇвого циклу м≥ста даЇ у€вленн€ про стан функц≥онуванн€
м≥ста, ефективн≥сть використанн€ на€вного економ≥чного потенц≥алу. ѕрактична ц≥нн≥сть теор≥њ життЇвого циклу м≥ста пол€гаЇ також в тому, що вона даЇ змогу передбачити ≥ адекватно зреагувати на вплив екзогенних та ендогенних чинник≥в.
Ќезважаючи на те, що м≥сту  ињв €к складн≥й в≥дкрит≥й соц≥ально-економ≥чн≥й систем≥, вдалос€ уникнути такого
Ћ≤“≈–ј“”–ј
1. √орин Ќ. »., Ќещадин ј. ј.   вопросу о цикличности развити€ городов: основные положени€ и закономерности [≈лектронний ресурс]. - –ежим доступу : http://viperson.ru/wind. php?ID=639416
2. ∆итловий кодекс ”крањнськоњ –—– [≈лектронний ресурс]. -–ежим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5464-10
3. ≤стор≥€  иЇва / «а ред. ¬. √. —арбей. ” 3-томах. “ом 2.  ињв пер≥оду п≥знього феодал≥зму ≥ кап≥тал≥зму. -  .: Ќаукова думка, 1986. -439 с.
4.  ињв значно випереджаЇ рег≥они ”крањни за основними економ≥чними показниками (дан≥ за 2011р.) [≈лектронний ресурс]. - –ежим доступу : http://smi.liga.net/articles/2012-02-01/4125427-ki_v_znachno_viperedzha_reg_oni_ukra_ni_za_ osnovnimi_ekonom_chnimi_pokaznikami.htm
5.  ињвська м≥ська державна адм≥н≥страц≥€ [≈лектронний ресурс]. - –ежим доступу : http://kievcity.gov.ua/
6.  ињв у цифрах. —тат. зб. -  .:  ињвське м≥ське управл≥нн€ статистики, 1994. - 223с.
7.  ињв у цифрах. —тат. зб. -  . : —татистичне управл≥нн€ м≥ста  иЇва. ¬идавництво Ђ—татистикаї, 1966. - 162 с.
8.  ињв у цифрах. —тат. зб. -  . : —татистичне управл≥нн€ м≥ста  иЇва. ¬идавництво Ђ—татистикаї, 1972. - 117 с.
9. Ќефедов —. Ёкономически законы истории // ¬опросы экономики, 2012. - є 12. - —. 118-134.
10. –ад≥онова ќ. ћ. ƒинам≥ка розвитку м≥ста та м≥ськоњ зайн€тост≥: теоретико-методолог≥чний аспект // ¬≥сник Ќац≥ональноњ юридичноњ академ≥њ ”крањни ≥мен≥ ярослава ћудрого, 2011. -є2 (5). - —. 108-121.
11. –ег≥они ”крањни. —татистичний зб≥рник [≈лектронний ресурс]. - –ежим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/
12. —истема муниципального управлени€ [≈лектронний ресурс]. -–ежим доступу : http://referatwork.ru/Municipalnoe_upravlenie.
13. —татистичний щор≥чник м.  иЇва за 2009р≥к/ «а ред. –. √. ¬≥ленчук, ¬≥дп. за вип. —. ћ. Ѕатечко. -  .: ƒержкомстат ”крањни, 2010. - 430с.
14. —тратег≥€ розвитку  иЇва до 2025 року.
15. “ургель ». ƒ. “еоретико-методологические аспекты исследовани€ жизненного цикла города [≈лектронний ресурс]. - –ежим доступу : http://vestnik.uapa.ru/ru-ru/issue/2008/03/
16. ’орошо живут. ‘окус определил лучшие города дл€ жизни в ”краине [≈лектронний ресурс]. - –ежим доступу : http:// focus.ua/charts/241851
17. ‘оррестер ƒж. ƒинамика развити€ города / ѕер. с англ. ћ. √. ќрловой. ћ.: »здательство Ђѕрогрессї, 1974. - 286с.
18. Progressive Architecture, 2001. - є 7. [≈лектронний ресурс]. - –ежим доступу : http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ ntb/9063/1/39.pdf
етапу життЇвого циклу €к занепад, все ж ≥дентиф≥кувати нин≥шн≥й етап €к фазу ≥нтенсивного зростанн€, на нашу думку, було б передчасно, дл€ цього потр≥бн≥ подальш≥ розв≥дки. «-пом≥ж загальних причин, що Ї очевидними, - це ≥снуюч≥ територ≥альн≥ обмеженн€ми, що обумовлюЇ доповненн€ ≥снуючого стратег≥чного вектору розвитку м≥ста агломерац≥йною компонентою.
REFERENCES
Forrester, Dzh. Dinamika razvitiia goroda [The dynamics of the city]. Moscow: Progress, 1974.
Gorin, N. I., and Neshchadin, ј. ј. Ђ  voprosu o tsiklichnosti razvitiia gorodov: osnovnye polozheniia i zakonomernostiї [To a question about the cycle of urban development and the main provisions of laws]. http://viperson.ru/wind.php?ID=639416.
Istoriia Kyieva [History of Kyiv]. Kyiv: Naukova dumka, 1986.
ЂKyiv znachno vyperedzhaie rehiony Ukrainy za osnovnymy eko-nomichnymy pokaznykamy (dani za 2011r.)ї [Kyiv Ukraine regions far ahead of the main economic indicators (data for 2011).]. http:// smi.liga.net/articles/2012-02-01/4125427-ki_v_znachno_viper-edzha_reg_oni_ukra_ni_za_osnovnimi_ekonom_chnimi_poka-znikami.htm.
ЂKyivska miska derzhavna administratsiiaї [Kyiv City State Administration]. http://kievcity.gov.ua/.
Kyiv u tsyfrakh. [Kyiv in numbers.]. Kyiv: Kyivske miske upravlinnia statystyky, 1994.
Kyiv u tsyfrakh. [Kyiv in numbers.]. Kyiv: Statystychne upravlinnia mista Kyieva; Statystyka, 1966.
Kyiv u tsyfrakh. [Kyiv in numbers.]. Kyiv: Statystychne upravlinnia mista Kyieva; Statystyka, 1972.
ЂKhorosho zhivut. Fokus opredelil luchshie goroda dlia zhizni v Ukraineї [Live well. Focus has identified the best cities to live in Ukraine]. http://focus.ua/charts/241851.
[Legal Act of Ukraine]. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5464-
10.
Nefedov, S. ЂEkonomicheski zakony istoriiї [The economic laws of history]. Voprosy ekonomiki, no. 12 (2012): 118-13.
ЂProgressive Architecture - 2001. - є 7.ї http://ena.lp.edu. ua:8080/bitstream/ntb/9063/1/39.pdf.
ЂRehiony Ukrainy. Statystychnyi zbirnykї [Regions of Ukraine. Statistical Yearbook]. http://www.ukrstat.gov.ua/.
Radionova, O. M. ЂDynamika rozvytku mista ta miskoi zainiatosti: teoretyko-metodolohichnyi aspektї [The dynamics of urban development and urban employment: theoretical and methodological aspects]. Visnyk Natsionalnoi iurydychnoi akademii Ukrainy im-eni Yaroslava Mudroho, no. 2(5) (2011): 108-121.
Statystychnyi shchorichnyk m. Kyieva za 2009rik [Statistical Yearbook of Kyiv for 2009rik]. Kyiv: Derzhkomstat Ukrainy, 2010.
ЂStratehiia rozvytku Kyieva do 2025 roku.ї [Kyiv Development Strategy 2025.]. .
ЂSistema munitsipalnogo upravleniiaї [The system of municipal governance]. http://referatwork.ru/Municipalnoe_upravlenie. Turgel, I. D. ЂTeoretiko-metodologicheskie aspekty issledovaniia zhiznennogo tsikla gorodaї [Theoretical and methodological aspects of the study of the life cycle of]. http://vestnik.uapa.ru/ru-ru/ issue/2008/03/.

пїњ