пїњ

»—“ќ–»„≈— »… ќѕџ“  ќћѕЋ≈ —Ќќ√ќ ѕЋјЌ»–ќ¬јЌ»я —ѕќ–“»¬Ќќ… » Ќј”„Ќќ… ƒ≈я“≈Ћ№Ќќ—“»

≤сторичний досв≥д комплексного плануванн€ спортивноњ та науковоњ д≥€льност≥
ѕавленко ё.ќ.
ƒержавний науково-досл≥дний ≥нститут ф≥зичноњ культури ≥ спорту
јнотац≥њ:
«д≥йснено анал≥тичний огл€д ≥сторичного досв≥ду плануванн€ спортивноњ та науковоњ д≥€льност≥. –езультати досл≥джень засв≥дчили про т≥сний взаЇмозв'€зок та взаЇмообу-мовлен≥сть план≥в науково-досл≥дноњ роботи, науково-методичного забезпеченн€, комплексних ц≥льових план≥в ол≥мп≥йськоњ п≥дготовки у крањнах колишнього соц≥ал≥стичного табору. ÷ьому спри€ла загальнодержавне централ≥зоване директивне плануванн€ розвитку ус≥х сфер сусп≥льства. «м≥ни соц≥ально-економ≥чних умов вимагають пошук нових п≥дход≥в до плануванн€.
 лючов≥ слова:
плануванн€, наукова д≥€льн≥сть, спортивна п≥дготовка.
ѕавленко ё.ј. »сторический опыт комплексного планировани€ спортивной и научной де€тельности. ќсуществлен аналитический обзор исторического опыта планировани€ спортивной и научной де€тельности. –езультаты исследований свидетельствуют о тесной взаимосв€зи и взаимообусловленности планов научно-исследовательской работы, научно-методического обеспечени€, комплексных целевых планов олимпийской подготовки в странах бывшего социалистического лагер€. Ётому способствовало общегосударственное централизованное директивное планирование развити€ всех сфер общества. »зменени€ социальноэкономических условий требуют поиска новых подходов к планированию.
планирование, научна€ де€тельность,
спортивна€ подготовка.
Pavlenko I.O. Historical experience of complex planning of sports and scientific activity. Analytical overview of the historical experience of sports and scientific activity planning has been done. The results of the research indicate close interconnection and interdependence of scientific research plans, methodological support and complex objective plans of Olympic preparation in former socialist countries. It was facilitated by the national centralized instructive planning of the development of all society spheres. Changes of social-economic conditions require the search of new planning approaches.
planning, scientific activity, sports preparation.
¬ступ.
Ќайд≥Їв≥шим засобом п≥двищенн€ ефективност≥ будь-€коњ д≥€льност≥ Ї плануванн€, сутн≥сть €кого зводитьс€ до постановки ц≥лей, визначенн€ терм≥н≥в та ресурс≥в, необх≥дних дл€ њх дос€гненн€. “акий п≥дх≥д даЇ можлив≥сть керувати, орган≥зовувати, погоджувати та контролювати д≥€льн≥сть ус≥х виконавц≥в дл€ дос€гненн€ поставленоњ мети [3].
” колишньому —–—–, ≥нших соц≥ал≥стичних крањнах плануванн€ використовувалось €к основний ≥нструмент розвитку р≥зних сфер сусп≥льства. ” в≥дпов≥дност≥ до економ≥чноњ ≥ соц≥альноњ пол≥тики держави планом≥рно розвивалась галузь ф≥зичноњ культури ≥ спорту, удосконалювалась система спортивноњ п≥дготовки, проводилась науково-досл≥дна робота. ÷е надавало перевагу спортсменам цих крањн на м≥жнародних змаганн€х. јнал≥з останн≥х публ≥кац≥й показав, що фах≥вц≥ продовжують уважно вивчати њх досв≥д плануванн€ [13, 15]. ќднак при цьому обмежуютьс€ досл≥дженн€ми питань плануванн€ процесу ол≥мп≥йськоњ п≥дготовки. “ому формуванню б≥льш повного у€вленн€ про нього спри€тиме вивченн€ ≥сторичного розвитку план≥в науково-досл≥дноњ роботи (Ќƒ–), комплексних ц≥льових план≥в ( ÷ѕ) ол≥мп≥йськоњ п≥дготовки та план≥в науково-методичного забезпеченн€ (Ќћ«), €к пром≥жноњ ланки м≥ж ними.
ƒосл≥дженн€ зд≥йснювалос€ в≥дпов≥дно до теми 1.3.5 Ђќрган≥зац≥йн≥ та практичн≥ основи науково-методичного забезпеченн€ п≥дготовки нац≥ональних команд до ќл≥мп≥йських ≥горї (є державноњ реЇстрац≥њ 010би010995) «веденого плану науково-досл≥дноњ роботи у галуз≥ ф≥зичноњ культури ≥ спорту 2006-2010 рр. ћ≥н≥стерства ”крањни у справах с≥мТњ, молод≥ та спорту.
ћета, завданн€ роботи, матер≥ал ≥ методи.
ћета досл≥джень - зд≥йснити анал≥тичний огл€д ≥сторичного досв≥ду комплексного плануванн€ спортивноњ та науковоњ д≥€льност≥.
© ѕавленко ё.ќ., 2009
«авданн€ досл≥джень - вивчити особливост≥ плануванн€ Ќƒ–, Ќћ«, ол≥мп≥йськоњ п≥дготовки у крањнах колишнього соц≥ал≥стичного табору.
ћатер≥алом дл€ досл≥джень були зведен≥ плани Ќƒ– у галуз≥ ф≥зичноњ культури ≥ спорту,  ÷ѕ та плани Ќћ« п≥дготовки зб≥рних команд до ќл≥мп≥йських ≥гор.
ћетоди досл≥дженн€: вивченн€ друкованих та електронних джерел ≥нформац≥њ, анал≥з та синтез даних, ≥сторичний метод.
–езультати досл≥джень.
ѕлануванн€, орган≥зац≥€ й обл≥к розробок найважлив≥ших наукових проблем, впровадженн€ у практику в≥дкритт≥в, винаход≥в ≥ результат≥в пошукових досл≥джень у соц≥ал≥стичних крањнах зд≥йснювалось у в≥дпов≥дност≥ до план≥в науково-досл≥дних роб≥т. ѕевним стимулюючим фактором у досл≥дженн≥ р≥зних проблем п≥дготовки нац≥ональних команд було включенн€ галузевими кер≥вними органами у зведен≥ плани Ќƒ– з ф≥зичноњ культури ≥ спорту наукових напр€мк≥в щодо удосконаленн€ спортивноњ п≥дготовки.
” колишньому —–—– перший узагальнений галузевий план науково-досл≥дноњ роботи прийн€то у 1937 р. Ѕуло визначено 10 пр≥оритетних напр€м≥в: теор≥€, ≥стор≥€ й загальна методика ф≥зичноњ культури; Їдина система навчальноњ роботи спортивних секц≥й ≥ шк≥л на основ≥ програми Ђ√отов до прац≥ та оборониї; науков≥ основи спортивного тренуванн€ й техн≥ки; ф≥зична культура €к фактор п≥двищенн€ продуктивност≥ прац≥; основи ф≥зичноњ культури в дошк≥льному й шк≥льному в≥ц≥; ф≥зична культура у вищих навчальних закладах; л≥карський контроль; травми в спорт≥ ≥ њх проф≥лактика; л≥кувальна ф≥зична культура; тренуванн€ й загартовуванн€. Ќа њх розробку було надано б≥льш 4 млн. рубл≥в.
« 1946 г. було впроваджено пТ€тир≥чн≥ плани Ќƒ– з ф≥зичноњ культури та спорту. ” перш≥й пТ€тир≥чц≥ виконувалось 140 наукових тем з 10 напр€м≥в: науков≥ основи рад€нськоњ системи ф≥зичного вихованн€; ≥стор≥€ ф≥зичноњ культури; науков≥ основи навчанн€ й трену-
ванн€; методика ф≥зичного вихованн€ д≥тей ≥ учн≥вськоњ молод≥; ф≥зична культура ж≥нки; ф≥зична культура €к л≥кувально-оздоровчий фактор; проблеми л≥карського контролю; орган≥зац≥йно-методичн≥ основи спорту; перетренуванн€ та боротьба з нею; нац≥ональн≥ види спорту. ” подальшому п'€тир≥чн≥ плани Ќƒ– стали розробл€тис€ й прийматис€ регул€рно [14].
” зведених планах Ќƒ– 1966 - 1970 рр., 1971 -1975 р. було представлено наступн≥ проблеми спортивноњ науки: орган≥зац≥€ та методика спортивного тренуванн€, масовий спорт, ф≥з≥олог≥€ спорту, спортивна медицина, загальн≥ проблеми ф≥зичноњ культури, ≥стор≥€ ф≥зичноњ культури ≥ спорту, спорт вищих дос€гнень (ол≥мп≥йський спорт), юнацький спорт, соц≥альн≥ проблеми ф≥зичноњ культури ≥ спорту, загальн≥ проблеми вихованн€ та навчанн€, психолог≥€ спорту, орган≥зац≥йн≥ проблеми ф≥зичноњ культури ≥ спорту, ф≥лософськ≥ проблеми ф≥зичноњ культури ≥ спорту, теор≥€ ф≥зичного вихованн€, спортивна г≥г≥Їна, б≥омехан≥ка спортивних рух≥в, буд≥вництво спортивних споруд, економ≥чн≥ проблеми ф≥зичноњ культури ≥ спорту, спортивн≥ прибори та апаратура.
¬иб≥р напр€м≥в досл≥джень з удосконаленн€ спортивноњ п≥дготовки обумовлювавс€ визначеними напр€мами прогресу у спортивн≥й майстерност≥: на€вн≥сть у спортсмена високоњ руховоњ та психолог≥чноњ схильност≥ до конкретноњ спортивноњ спец≥ал≥зац≥њ та здоров'€; удосконаленн€ методики спортивного тренуванн€, змагальноњ д≥€льност≥ та реаб≥л≥тац≥њ; €к≥сне сучасне обладнанн€ м≥сць тренувальних зан€ть, змагань та в≥дновлюванн€; знанн€ та педагог≥чна майстерн≥сть тренер≥в та р≥вень самовдосконаленн€ спортсмен≥в [11].
«ведений план на 1971 - 1975 рр. включав 75 тем. Ќапр€м щодо вдосконаленн€ системи п≥дготовки спортсмен≥в п≥дпор€дковувавс€ вимогам п≥дготовки спортсмен≥в до ќл≥мп≥йських ≥гор 1972 та 1976 рр., наданню в≥дпов≥дноњ науковоњ та методичноњ допомоги. ƒосл≥дженн€ з теор≥њ та методики спортивноњ п≥дготовки спр€мовувалис€ на опрацюванн€ педагог≥чних основ системи п≥дготовки спортсмен≥в та вивченн€ системи п≥дготовки спортсмен≥в вищих розр€д≥в з вид≥в спорту, €к≥ мали охопити в≥дб≥р спортсмен≥в, систему тренуванн€, змагань та в≥дновленн€, вимоги до обладнанн€ спортивних баз сучасним устаткуванн€м дл€ тренуванн€ та в≥дновленн€, п≥двищенн€ педагог≥чноњ майстерност≥ тренер≥в. ƒл€ створенн€ найб≥льш рац≥ональноњ методики п≥дготовки рад€нських спортсмен≥в розробл€лись питанн€ щодо системи орган≥зац≥њ ол≥мп≥йськоњ п≥дготовки спортсмен≥в у —–—– та ≥нших крањнах.
ћедико-б≥олог≥чн≥ досл≥дженн€ проводились за трьома напр€мами: природньонауков≥ основи спортивноњ майстерност≥, посиленн€ медико-б≥олог≥чних наук у комплексному вир≥шен≥ питань наукового обірунтуванн€ засоб≥в п≥двищенн€ спортивноњ майстерност≥ та медико-б≥олог≥чне обірунтуванн€ п≥дготовки зб≥рних команд крањни з вид≥в спорту до ќл≥мп≥йських ≥гор. ѕсихолог≥чн≥ досл≥дженн€ спр€мовувалис€ на визначенн€ психолог≥чного фактору в умовах тренувальноњ та змагальноњ д≥€льност≥, забезпеченн€ над≥йност≥ функц≥онуванн€ психолог≥чних механ≥зм≥в управл≥н-
н€ спортивною д≥€льн≥стю, формуванн€ у спортсмен≥в психолог≥чноњ готовност≥ до змагань, оптим≥зац≥ю метод≥в навчанн€, тренуванн€ та в≥дбору спортсмен≥в. ƒосл≥дженн€ з б≥омехан≥ки ірунтувалис€ на ви€влен≥ б≥омехан≥чних законом≥рностей керуванн€ рухами у р≥зних умовах спортивноњ д≥€льност≥ в ол≥мп≥йських видах спорту [4].
«а п≥дсумками наукових розробок зг≥дно тематики зведених план≥в за 15 рок≥в (1971 - 1985 рр.) у ¬сесоюзному науково-техн≥чному ≥нформац≥йному центр≥ було зареЇстровано 2918 зв≥т≥в Ќƒ– з проблем ф≥зичноњ культури спорту, к≥льк≥сть €ких з кожною пТ€тир≥чною подвоювалась (табл.).
«ведений план Ќƒ– 1986 - 1990 рр. включав 50 тем, €к≥ були розпод≥лен≥ за чотирма напр€мами: ф≥зична культура ≥ спорт - найважлив≥ший фактор зм≥цненн€ здоров'€, комун≥стичного вихованн€, п≥двищенн€ працездатност≥ та продуктивност≥ прац≥ населенн€; проблеми дит€чо-юнацького спорту; орган≥зац≥€ та управл≥нн€ ф≥зичною культурою, використанн€ ≈ќћ та сучасних математичних метод≥в у систем≥ управл≥нн€ галуззю; науков≥ основи управл≥нн€ п≥дготовкою висококвал≥ф≥кованих спортсмен≥в. ” рамках останнього напр€му проводилась розробка основ управл≥нн€ п≥дготовкою спортсмен≥в високого класу, системи п≥дготовки, вивченн€ впливу спортивноњ д≥€льност≥ на стан здоров'€ спортсмен≥в, удосконаленн€ метод≥в л≥карського контролю та в≥дновленн€ п≥сл€ великих навантажень [1].
¬иконавц€ми зведених план≥в були майже ус≥ галузев≥ науков≥ та навчальн≥ заклади. ” 1985-1990 рр. њх було зад≥€но близько 200.  р≥м установ спортивноњ галуз≥, у розробц≥ науковоњ тематики брали участь п≥дрозд≥ли ћ≥н≥стерства охорони здоров'€ —–—– ≥ союзних республ≥к, ћ≥н≥стерство осв≥ти —–—–, ћ≥н≥стерства вищоњ та середньоњ спец≥альноњ осв≥ти —–—–, јкадем≥њ наук —–—–, јкадем≥њ педагог≥чних наук —–—–, јкадем≥њ медичних наук —–—–, ƒержавного ком≥тету профес≥йно-техн≥чноњ осв≥ти —–—– та ≥н. “ак, у держбюджетних наукових досл≥дженн€х 1971 - 1985 рр. брали участь 250 навчальних та наукових установ цих м≥н≥стерств ≥ в≥домств, не враховуючи науков≥ та навчальн≥ ≥нститути галуз≥ ф≥зичноњ культури [1, 6].
–ад€нськ≥ п≥дходи до плануванн€ науково-досл≥дноњ роботи були притаманн≥ ≥ дл€ ≥нших крањн соц≥ал≥стичного табору. ” колишн≥й Ќ≥мецьк≥й ƒемократичн≥й –еспубл≥ц≥ завданн€, виконавц≥ та терм≥ни виконанн€ Ќƒ– визначались у ƒержавних планах розвитку науки й техн≥ки. “ак, у план≥ на 1977 р. щодо виконанн€ ƒержавноњ програми Ђћастерпланї по застосуванню стимулюючих засоб≥в спортсменами м≥стилось два завданн€: рад≥оактивне марк≥руванн€ стероњдних субстанц≥й та розробка й удосконалюванн€ анабол≥чних препарат≥в. ¬иконавц€ми першого напр€му були лаборатор≥€ ≥зотоп≥в ÷ентрального науково-досл≥дного ≥нституту та ÷ентральний ≥нститут досл≥дженн€ ≥зотоп≥в ≥ випром≥нювань у Ћейпцигу, ¬≥дд≥ленн€ джерел випром≥нюванн€ й нуклеопрепарат≥в - у Ѕерл≥н≥, ÷ентральний ≥нститут €дерних досл≥джень - у –оз-ендорф≥. ƒругу тематику виконували ÷ентральний науково-досл≥дний ≥нститут у Ћейпцигу, ÷ентральний
“аблиц€
ƒинам≥ка к≥лькост≥ зв≥т≥в Ќƒ– з проблематики ф≥зичноњ культури ≥ спорту у —–—– з 1971 по 1985 рр. [6]
–оки 1971 - 1975 1976 - 1980 1981 - 1985 ¬сього
 ≥льк≥сть зв≥т≥в 392 835 1691 1918
≥нститут м≥кроб≥олог≥њ й експериментальноњ терап≥њ у …Їн≥, народне фармацевтичне п≥дприЇмства Ѕерлин-јдлерсдорф; Ќародне п≥дприЇмство …Їнафарм; народне п≥дприЇмство з виробництва л≥карських засоб≥в та ”н≥верситет Ђ≈рнст-ћор≥тц-јрндтї (в≥дд≥ленн€ в≥йськовоњ медицини), ун≥верситет Ђ¬≥льгельм ѕ≥кї у ѕаростоц≥. “акож у цьому документ≥ визначалис€ завданн€ дл€ Ќ≥мецького спортивного г≥мнастичного союзу, Ќ≥мецькоњ вищоњ школи ф≥зичного вихованн€, спортивно-медичноњ служби, медичного центра Ђ райшаї, федерац≥й легкоњ атлетики, плаванн€, лижного спорту, боротьби, дзюдо та г≥мнастики. ‘едерац≥њ мали провести випробуванн€ розроблених препарат≥в у природних умовах тренувань ≥ змагань ≥ можлив≥сть ви€вленн€ њх за допомогою газохроматограф≥њ на спец≥ально вид≥лених групах спортсмен≥в [16].
“аким чином, тематика наукових досл≥джень визначалась у в≥дпов≥дност≥ до тенденц≥й розвитку напр€м≥в дисципл≥н спортивноњ науки, потреб спортивноњ практики, профес≥йних ≥нтерес≥в вчених та ≥нших аспект≥в. ќц≥нювавс€ вплив спортивноњ науки €к системи знань на розвиток ф≥зичноњ культури ≥ спорту, можливост≥ окремих фундаментальних та теоретичних областей щодо вир≥шенн€ практичних завдань, вклад прикладних досл≥джень у розвиток науковоњ методолог≥њ [9].
–озробку план≥в Ќƒ– намагались п≥дпор€дковувати особливост€м сучасного розвитку науки, серед €ких системн≥сть, прискорений розвиток, Їдн≥сть диференц≥ац≥њ та ≥нтеграц≥њ у розвитку наукового знанн€, колективний труд [12].
ѕобудова перспективного плану Ќƒ– мала наступн≥ етапи:
Х визначенн€ та в≥дб≥р проблем за анал≥зом думок експерт≥в, публ≥кац≥й, дисертац≥й, службових матер≥ал≥в, наукових зв≥т≥в;
Х побудова модел≥ плану на основ≥ анал≥зу р≥зних вар≥ант≥в попередн≥х зведених план≥в та досв≥ду њх практичноњ реал≥зац≥њ;
Х формуванн€ ≥нформац≥йного масиву даних щодо к≥лькост≥ в≥тчизн€них та заруб≥жних наукових колектив≥в, њх наукового потенц≥алу, науково-техн≥чноњ п≥дготовленост≥, матер≥ально-техн≥чноњ бази та публ≥кац≥й;
Х корекц≥€ модел≥ плану у в≥дпов≥дност≥ до отриманоњ ≥нформац≥њ ≥з ранжируванн€м вагомост≥ областей науки, проблем, завдань, можливостей матер≥ально-техн≥чних засоб≥в;
Х виб≥р к≥нцевого вар≥анту плану з конкретизац≥Їю визначеноњ тематики у паспорт≥ наукових спец≥альностей, комплексних наукових програмах, планах Ќƒ– навчальних та наукових установ [10].
« позиц≥й системного п≥дходу к≥нцевий результат Ќƒ–, обумовлений соц≥альним замовленн€м, розгл€давс€ €к системоутворюючий фактор, перел≥к тем та
проблем - €к структура, њх взаЇмод≥€ - €к орган≥зац≥€, п≥дб≥р виконавц≥в, кер≥вник≥в, визначенн€ структури та орган≥зац≥њ наукових п≥дрозд≥л≥в - €к управл≥нн€, зведений план - €к складна система [2].
”провадженн€ наукових розробок у практику зд≥йснювалось у рамках Ќћ« п≥дготовки спортсмен≥в, €ке було п≥дпор€дковано планам зб≥рних команд. «а доц≥льне визначалась розробка план≥в Ќћ« на весь чотирир≥чний ол≥мп≥йський цикл. ≤дентичн≥сть план≥в п≥дготовки, терм≥н≥в тестуванн€ у вс≥х чотирьох р≥чних циклах давав змогу пор≥внювати динам≥ку тренувальноњ роботи та спец≥альноњ працездатност≥ спортсмен≥в м≥ж аналог≥чними пер≥одами р≥чноњ п≥дготовки. ќтримана ≥нформац≥€ використовувалас€ дл€ плануванн€, коригуванн€, прогнозуванн€ та моделюванн€ тренувальних програм [1].
” першому Ђ«веденого плану науково-методичного забезпеченн€ п≥дготовки рад€нських спортсмен≥в ≥ команд до ќл≥мп≥йських ≥гор 1972 р.ї та наступних планах, на в≥дм≥ну в≥д план≥в попередн≥х ол≥мп≥йських цикл≥в, були представлен≥ заходи щодо покращенн€ Ќћ« п≥дготовки основного та резервного складу в умовах централ≥зованоњ п≥дготовки та за м≥сцем проживанн€ по роках ол≥мп≥йського циклу. «ведений план науково-методичного та медичного забезпеченн€ розробл€вс€ сп≥льно ¬сесоюзним науково-досл≥дним ≥нститутом ф≥зичноњ культури та комплексними науковими групами з вид≥в спорту, узгоджувавс€ ≥з ƒержавним спортивно-методичним управл≥нн€м
—портком≥тету —–—–, в≥дд≥лом медико-б≥олог≥чного забезпеченн€ —портком≥тету —–—–, управл≥нн€ми та в≥дд≥лами з вид≥в спорту та затверджувавс€  олег≥Їю —портком≥тету —–—–. ѕро високий р≥вень цих документ≥в св≥дчить той факт, що Ђ«ведений план науково-методичного та медичного забезпеченн€ п≥дготовки зб≥рних команд —–—– до XII зимових та XXI л≥тн≥х ќл≥мп≥йських ≥гор 1976 р.ї, у розробц≥ €кого брали участь найвидатн≥ш≥ вчен≥, фах≥вц≥, тренери та л≥кар≥, у подальшому став основною дл€ розробки Ђ«веденого плану ол≥мп≥йськоњ п≥дготовкиї [5, 7].
–озробка план≥в п≥дготовки нац≥ональних команд була обумовлена необх≥дн≥стю орган≥зац≥њ планом≥рноњ п≥дготовки спортсмен≥в до ќл≥мп≥йських ≥гор. ѕри п≥дготовц≥ до ќл≥мп≥йських ≥гор у р≥зних видах спорту практикувались двох-, трьох- та чотирьохр≥ч-н≥ плани. “акий двохр≥чний план п≥дготовки зб≥рних команд —–—– до XVI ќл≥мп≥йських ≥гор уперше було затверджено у 1955 р. науково-методичною радою  ом≥тету з ф≥зичноњ культури ≥ спорту при –ад≥ ћ≥н≥стр≥в —–—–. « п≥дготовки до ≤гор ’’≤≤ ќл≥мп≥ади 1980 р. стали розробл€ти Ђ«ведений план ол≥мп≥йськоњ п≥дготовкиї та ÷ ѕ з вид≥в спорту на чотирьохр≥чний ол≥мп≥йський цикл.
«ведений план п≥дготовки рад€нських спортсмен≥в до ќл≥мп≥йських ≥гор мав наступну структуру:
–ис. ќсновна документац≥€ плануванн€ п≥дготовки рад€нських спортсмен≥в
до ќл≥мп≥йських ≥гор [8].
загальн≥ положенн€; ор≥Їнтовний розрахунок щодо завоюванн€ медалей та очок на ќл≥мп≥йських ≥грах та њх розпод≥л м≥ж в≥домствами та рег≥онами; план-завданн€ в≥домствам та рег≥онам по п≥дготовц≥ майстр≥в спорту м≥жнародного класу (ћ—ћ ), майстр≥в спорту (ћ—), кандидат≥в та резерву зб≥рних команд з розпод≥лом по дисципл≥нах ол≥мп≥йськоњ програми та рокам; план п≥дготовки ћ— у спортивних школах-≥нтернатах, опорних пунктах ол≥мп≥йськоњ п≥дготовки при школах вищоњ спортивноњ майстерност≥ по дисципл≥нах ол≥мп≥йськоњ програми та роках; перел≥к головних всесоюзних та м≥жнародних змагань по рокам ол≥мп≥йського циклу; план науково-методичного та медичного забезпеченн€ на весь цикл; план-замовленн€ по п≥двищенню квал≥ф≥кац≥њ тренер≥в, €к≥ готують кандидат≥в до зб≥рноњ команди, по роках; план матер≥ально-техн≥чного забезпеченн€; перел≥к навчально-спортивних баз п≥дготовки зб≥рних команд та резерву; план буд≥вництва та реконструкц≥њ баз ол≥мп≥йськоњ п≥дготовки; план пол≥тико-виховноњ та ≥нформац≥йно-пропагандистськоњ роботи; план основних орган≥зац≥йно-методичних заход≥в щодо кер≥вництва та контролю за ол≥мп≥йською п≥дготовкою [8].
«ведений план затверджувавс€ постановою —порт-ком≥тету —–—– не п≥зн≥ше, н≥ж за р≥к до початку чергового ол≥мп≥йського циклу. Ќа п≥дстав≥ загальносоюзного плану розробл€лись в≥дпов≥дн≥ зведен≥ плани м≥сцевих та в≥домчих орган≥в.
 р≥м «веденого плану до основних документ≥в щодо плануванн€ п≥дготовки рад€нських спортсмен≥в до ќл≥мп≥йських ≥гор належали перспективний план розвитку виду спорту, перспективний план п≥дготовки зб≥рноњ команди —–—–, перспективний план п≥дготовки резерву та ≥нша документац≥€ ( рис.).
—труктура плану п≥дготовки зб≥рноњ команди —–—– у чотирир≥чному ол≥мп≥йському цикл≥ до ≤гор ’’≤≤ ќл≥мп≥ади у ћоскв≥ мала наступн≥ п≥дрозд≥ли: передбачуване сп≥вв≥дношенн€ сил у вид≥ та по окремим дисципл≥нам, мета та завданн€ п≥дготовки по роках ол≥мп≥йського циклу, прогноз та стратег≥€ командних, ≥ндив≥дуальних спортивних дос€гнень дл€
молодих спортсмен≥в та ветеран≥в по роках, модельн≥ характеристики призер≥в на заключний р≥к та пром≥жн≥ по окремих роках циклу, виб≥р стратег≥њ п≥дготовки (змаганн€, тренувальн≥ навантаженн€, в≥дновленн€), розробка принцип≥в календар€ по роках циклу, динам≥ка основних показник≥в тренувальних ≥ змагальних навантажень, побудова етапу безпосередньоњ п≥дготовки до ќл≥мп≥йських ≥гор, застосуванн€ в≥дновлю-вальних засоб≥в по роках, використанн€ тренуванн€ в р≥зних кл≥матичних умовах (передг≥р'€, середньог≥р'€, високог≥р'€, середн€ смуга, берег мор€), форми та строки контролю у систем≥ управл≥нн€ п≥дготовкою (орган≥зац≥€ та методики), принципи в≥дбору кандидат≥в до зб≥рноњ команди по роках ол≥мп≥йського циклу, характеристика р≥зних баз п≥дготовки щодо забезпеченн€ на них в≥дновлювальних, культурно-просв≥тн≥х заход≥в, спец≥ал≥зованого харчуванн€ та умов дл€ тренуванн€, основн≥ заходи щодо ≥дейно-виховноњ роботи, система п≥двищенн€ квал≥ф≥кац≥њ тренер≥в, л≥кар≥в та ≥нших фах≥вц≥в, €к≥ зад≥€н≥ у п≥дготовц≥ зб≥рних команд крањни. ѕри розробц≥ план≥в п≥дготовки вимагалось науково-методичне обірунтуванн€ ус≥х њњ складових [7, 8].
ƒл€ розвитку науки та спорту у соц≥ал≥стичних крањнах було характерна загальнодержавна плановокомандна система, у €к≥й вс€ д≥€льн≥сть зд≥йснювалась на основ≥ директивних план≥в, €к≥ розробл€лис€ центральними органами управл≥нн€ галуззю. ƒодержанн€ шл€х≥в виконанн€ державних завдань було обовТ€зковим дл€ вс≥х установ, орган≥зац≥й, бо в≥дпов≥дно до них розпод≥л€лись ресурси. ÷е спри€ло зосередженню вс≥х на€вних ресурс≥в крањни на забезпеченн€ високих дос€гнень спортсмен≥в цих крањн на св≥тов≥й арен≥, часто за рахунок ≥нших складових спортивноњ галуз≥.
јктуальним плануванн€ залишаЇтьс€ ≥ сьогодн≥. ќднак воно потребуЇ адаптац≥њ до ринкових в≥дносин, €к≥ набувають все б≥льшого поширенн€ €к у сусп≥льств≥ взагал≥, так ≥ у ол≥мп≥йському рус≥ та спортивн≥й науц≥. ” таких умовах плани мають набувати стратег≥чного рекомендац≥йного характеру з можлив≥стю
оперативного використанн€ альтернативних шл€х≥в вир≥шенн€ поставлених завдань у залежност≥ в≥д дос€гнень науково-техн≥чного прогресу, особистоњ зац≥кавленост≥ фах≥вц≥в у висок≥й продуктивност≥ ≥ €кост≥ њхньоњ роботи, ресурсних можливостей крањни.
¬исновки.
–езультати досл≥джень засв≥дчили про т≥сний взаЇмозвТ€зок та взаЇмообумовлен≥сть план≥в науково-досл≥дноњ роботи, науково-методичного забезпеченн€, комплексних ц≥льових план≥в ол≥мп≥йськоњ п≥дготовки у крањнах колишнього соц≥ал≥стичного табору. ÷ьому спри€ла загальнодержавна адм≥н≥стративно-командна система, дл€ €коњ було характерно централ≥зоване директивне плануванн€ розвитку ус≥х сфер сусп≥льства. ’оча соц≥ал≥стичн≥ п≥дходи не витримали випробуванн€ часом, плануванн€ продовжуЇ набувати все б≥льшого значенн€ у спортивн≥й та науков≥й д≥€льност≥. “ому актуальним стаЇ адаптац≥€ ≥сторичного досв≥ду щодо застосуванн€ плануванн€ до сучасних економ≥чних та соц≥альних умов.
ѕерспективи подальших досл≥джень передбачають проведенн€ пор≥вн€льного анал≥зу ≥сторичного досв≥ду та сучасних тенденц≥й плануванн€ спортивноњ й науковоњ д≥€льност≥ з метою обірунтуванн€ методолог≥чних положень щодо орган≥зац≥њ науково-методичного забезпеченн€ ол≥мп≥йськоњ п≥дготовки.
Ћ≥тература
1. јбсал€мов “.ћ. ѕерспективы развити€ спортивной науки в ———– / “.ћ јбсал€мов, —.ћ. ¬айцеховский // “еори€ и практика физ. культуры. - 19¬5. - є 1. - —. 2-4.
2. Ѕутейко Ѕ.». ќб управлении системой научно-исследовательской работы // —овершенствование системы подготовки спортсменов. / Ѕ.». Ѕутейко. - ћ.: 1979. - —.11-12.
3. ¬олчкова Ћ.“. ѕланирование социально-экономического развити€ / Ћ.“. ¬олчкова. - —ѕб.: ѕитер, 2004. - 240 с.
4. √ромадский Ё.—. ѕрограмма научных исследований на предсто€щее п€тилетие / Ё.—. √ромадский // “еори€ и практика физ. культуры. - 1971. - є 1. - —. 5-9.
5. ƒрюков ¬.ќ. Ќауково-методичне та медичне забезпеченн€ спортсмен≥в у спорт≥ найвищих дос€гнень / ¬.ќ. ƒрюков, “.™. ћ≥стулова -  ињв: Ќаукова думка, 2004. - 277 с.
6. «ациорский ¬.ћ. —оветска€ наука о физической культуре и спорте: состо€ние и перспективы / ¬. ћ. «ациорский, √— “уман€н, ¬.ѕ.  озьмина, ћ.ј. ѕетрачев //“еори€ и практика физической культуры. - 19¬¬. - є 1. - —. 2-5.
7. »нструкци€ по организации научно-методического и медицинского обеспечени€ подготовки сборных команд ———– к ќлимпийским играм 19¬0 года. - ћ.: ¬Ќ»»‘ , 1977. - 33 с.
¬. »нструкци€ по планированию и учету подготовки советских спортсменов к ќлимпийским играм. - ћ.:  ом. по физ. культуре и спорту при —овете ћинистров ———–, 197¬. - 50 с.
9.  аргин Ќ.Ќ. ѕрогнозирование развити€ спортивной науки / Ќ.Ќ.  аргин, ј. . ћоскатова, ¬.ѕ.  озьмина // ¬опросы организации научно-исследовательской работы по физической культуре и спорту: —б. трудов. ¬ып. 1. - ћ., 197б. - —. 27 - 34.
10.  озьмина ¬.ѕ. ѕерспективное планирование Ќ»– в области спортивной науки / ¬.ѕ.  озьмина, ј. . ћоскатова, Ќ.Ќ.  аргин, ≈.‘. Ћихачевска€ // ¬опросы организации научноисследовательской работы по физической культуре и спорту: —б. трудов. ¬ып. 1. - —. 4б - 54.
11.  узнецов ¬.¬. ќсновна€ направленность теоретических и экспериментальных исследований современной системы подготовки спортсмена / ¬.¬.  узнецов, ј.ј. Ќовиков // “еори€ и практика физ. культуры. - 1971. - є 1. - —. бб-б¬.
12.  укушкин √. ». ќсобенности современного развити€ науки // ѕроблемы управлени€ физкультурным движением. / √.».  укушкин- ћ., 1973. - —. 3-2б.
13. ѕлатонов ¬.Ќ. ќлимпийский спорт. / ¬.Ќ. ѕлатонов. - “. 2. -  .: ќлимпийска€ литература, 2009. - 704 с.
14. ‘омин ё.ј. ¬Ќ»»‘  - головное учреждение отечественной спортивной науки / ё.ј. ‘омин, «. . —меловска€ // “еори€ и практика физ. культуры. - 199¬. - є 10. - —. 5-9.
15. Green M. Elite Sport Development Policy: learning and political priorities / M. Green, B. Houlihan - Routledge. Taylor Francis Croup. London and New York, 2007. - 219 р.
16. Spitzer G. Doping in der DDR. Ein historischer Ueberblick zu einer konspirativen Praxis. Genese / G. Spitzer. - Verantwortung - Ge-fahren. Wissenschaftliche Berichte und Materialien des Bundesinsti-tuts fr Sportwissenschaft. 199¬ Bd. - 434 s.
Ќад≥йшла до редакц≥њ 09.11.2009р.
ѕавленко ёр≥й ќлекс≥йович uapavl@mail.ru

пїњ