пїњ

ќ÷≤Ќ ј √–јЌ»„Ќќ ƒќѕ”—“»ћќ√ќ ‘≤— јЋ№Ќќ√ќ “я√ј–я ƒЋя Ќј÷≤ќЌјЋ№Ќќѓ ≈ ќЌќћ≤ » ” –јѓЌ»

6. –ад≥онов ё.ƒ. ѕроблема ефективност≥ використанн€ бюджетних кошт≥в / ё.ƒ. –ад≥онов // ‘≥нанси ”крањни. - 2011. - є5. - —. 47-55.
7. –озпутенко ≤.¬. ƒержавн≥ видатки в перех≥дних економ≥ках: монограф≥€ / ≤.¬. –озпутенко. -  .: ”јƒ” при ѕрезидентов≥ ”крањни, 1998. - 244 с.
8. —ав≥на Ћ.ќ. ”правл≥нськ≥ р≥шенн€ забезпеченн€ ф≥нансовими ресурсами бюджету територ≥альноњ громади / Ћ.ќ. —ав≥на, ќ.¬. ѕопович // ¬≥сник «апор≥зького нац≥онального ун≥верситету. - 2009. - є1(4). -—. 182-189.
9. ѕро обласну м≥жгалузеву комплексну програму "«доров'€ нац≥њ' на 2002 - 2015 роки // –≥шенн€ ƒн≥пропетровськоњ обласноњ ради. -2002. - є520-22/’’Ў.
10. ѕравила складанн€ паспорт≥в бюджетних програм м≥сцевих бюдже-
т≥в та зв≥т≥в про њх виконанн€, Ќаказ ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни в≥д 09.07.2010 року є679 (0574-10). [≈лектронний ресурс] // ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни - –ежим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/
laws/show/z0574-10.
11. ѕро де€к≥ питанн€ проведенн€ експерименту по запровадженню програмно-ц≥льового методу складанн€ та виконанн€ м≥сцевих бюджет≥в, Ќаказ ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни в≥д 09.07.2010 року є679 (057310) [≈лектронний ресурс] // ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни - –ежим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0573-10
Ќад≥йшла до редакц≥њ 05.12.13
Ћ. Ћыс€к, д-р экон. наук, проф.,
≈. –оменка€, ст. преподаватель
ƒнепропетровска€ государственна€ финансова€ академи€, ƒнепропетровск
Ќјѕ–ј¬Ћ≈Ќ»я ѕќ¬џЎ≈Ќ»я Ё‘‘≈ “»¬Ќќ—“» »—ѕќЋ№«ќ¬јЌ»я —–≈ƒ—“¬ ћ≈—“Ќџ’ Ѕёƒ∆≈“ќ¬ ” –ј»Ќџ
¬ данной статье охарактеризованы причины неэффективного использовани€ средств местных бюджетов, проанализированы показатели выполнени€, определ€ющие финансовое состо€ние соответствующих бюджетов и бюджетных программ в услови€х программно-целевого метода управлени€. ѕеречислены основные проблемы, снижающие эффективность работы местных финансовых органов и предложены меры дл€ обеспечени€ эффективного использовани€ средств местных бюджетов ”краины.
 лючевые слова: местные бюджеты, эффективность использовани€ средств, выполнение местных бюджетов, показатели результативности.
L. Lisyak, Doctor of Sciences (Economics), Professor,
K. Romenska, Senior Lecturer
Dnipropetrovsk State Financial Academy, Dnipropetrovsk
THE DIRECTIONS OF INCREASING THE EFFICIENCY OF USING LOCAL BUDGET FUNDS IN UKRAINE
The causes of inefficient the local budget funds in Ukraine, the analysis of execution indicators that determine the financial position of the respective budgets and budget programs in terms of program and target method were characterized in this paper. The main problems that reduce the efficiency of local financial authorities work were listed and the and the measures to ensure the efficient using the local budget funds in Ukraine were suggested.
Keywords: local budget funds, the efficiency of using local budget funds, the execution of local budgets, the indicators of effectiveness.
”ƒ  330.101.541:336.153.2 JEL E62
ћ. јлександрова, асп.  Ќ≈” ≥мен≥ ¬адима √етьмана,  ињв
ќ÷≤Ќ ј √–јЌ»„Ќќ ƒќѕ”—“»ћќ√ќ ‘≤— јЋ№Ќќ√ќ “я√ј–я ƒЋя Ќј÷≤ќЌјЋ№Ќќѓ ≈ ќЌќћ≤ » ” –јѓЌ»
¬ статт≥ розгл€нутий в≥дтворювальний аспект зв'€зку м≥ж ф≥скальним т€гарем та схильн≥стю до розвитку економ≥ки при певних припущенн€х щодо зв'€зку цих перем≥нних. јнал≥з базувавс€ на динам≥чноњ модел≥, в €к≥й частка доходу, що спр€мовуЇтьс€ на розвиток виробництва, залишалас€ пост≥йною.
 лючов≥ слова: ф≥скальний т€гар, податков≥ надходженн€, регрес≥€, точки Ћаффера, оподаткуванн€, виробничо-
≥нституц≥йна функц≥€.
ѕостановка проблеми. ” €кост≥ показника, що характеризуЇ ф≥скальну функц≥ю, в економ≥ц≥ використовують податковий т€гар. ” економ≥чн≥й л≥тератур≥ ≥снуЇ багато р≥зних п≥дход≥в щодо визначенн€ цього показника, проте терм≥н "ф≥скальний т€гар" не знайшов широкого використанн€ серед науковц≥в та практик≥в, €к≥ визначають податкову пол≥тику ”крањни, њњ суб'Їкт≥в. Ќатом≥сть в св≥тов≥й практиц≥ саме так визначаЇтьс€ сукупн≥сть податк≥в ≥ збор≥в з урахуванн€м њх структури ≥ абсолютних значень дл€ кожного платника податк≥в.
¬ дан≥й статт≥ головна увага буде присв€чена досл≥дженню особливостей ф≥скального т€гар€ ”крањни в контекст≥ вивченн€ структурних зм≥н нац≥ональноњ економ≥ки.
јнал≥з останн≥х досл≥джень ≥ публ≥кац≥й. —еред тих, хто дав к≥льк≥сну характеристику податковому т€гарю, сл≥д зазначити ‘.  ене ≥ сучасних учених - американських економ≥ст≥в: ћ. Ѕернса, √. —тайна ≥ ј. Ћаффера. –езультати њх досл≥джень показали, €ким чином податок може впливати на розвиток економ≥чних в≥дносин через механ≥зм задоволенн€ економ≥чних ≥нтерес≥в [6]. ¬ економ≥ц≥ ф≥нансовий т€гар характеризуЇтьс€ €к вплив р≥вн€ оподаткуванн€ на куп≥вельну спроможн≥сть платника податк≥в. ѕон€тт€ "ф≥скальний т€гар" було введено англ≥йським св€щеником ≥ публ≥цистом ƒжоном Ѕрендом, €кий проводить р≥зницю м≥ж "податковим збо-
ром" ≥ "ф≥скальним т€гарем" [2]. ‘≥скальний т€гар крањни (бюджетн≥ надходженн€ плюс позабюджетн≥ збори) т≥сно пов'€заний з р≥внем њњ доходу. ” крањнах з високим р≥внем доходу спостер≥гаЇтьс€ тенденц≥€ до б≥льш високого р≥вн€ податк≥в в≥дносно ¬¬ѕ - м≥ж 35 та 55%, в той час €к в крањнах з низьким р≥внем доходу маЇ м≥сце тенденц≥€ до набагато меншого њх р≥вн€ - 15-30%.
ќстанн≥м часом проводитьс€ багато досл≥джень, в €ких робитьс€ спроба оц≥нити ефективн≥сть окремих стор≥н ф≥скальноњ системи за допомогою в≥дшуканн€ точок Ћаффера дл€ конкретних вид≥в податкових збор≥в [3].
Ќевир≥шен≥ ран≥ше частини загальноњ проблеми.  онцепц≥€ кривоњ Ћаффера спочатку створювалас€ стосовно до пон€тт€ сукупного податкового т€гар€, тобто вс≥Їњ маси податкових в≥драхувань. ƒал≥ дотримуЇмос€ саме такого розум≥нн€ проблеми ≥, отже, будемо в≥дшукувати точки Ћаффера дл€ усередненого макроеконо-м≥чного показника податкового т€гар€. ѕ≥д останн≥м ми будемо розум≥ти частку податкових надходжень до консол≥дованого бюджету крањни в обс€з≥ валового внутр≥шнього продукту (¬¬ѕ).
ћетою даноњ статт≥ Ї оц≥нка гранично допустимого ф≥скального т€гар€, задл€ встановленн€ оптимального р≥вн€ податкового т€гар€, за д≥њ €кого враховуютьс€
© јлександрова ћ., 2014
економ≥чн≥ ≥нтереси двох суб'Їкт≥в в≥дтворювального процесу: держави ≥ п≥дприЇмц€.
¬изначенн€ пон€тт€ "ф≥скального т€гар€" ми розд≥лимо на дв≥ групи залежно в≥д точок зору:
1) з позиц≥й держави (макроеконом≥чна) - загальна сума сплачуваних податк≥в;
2) з позиц≥њ платника податк≥в (м≥кроеконом≥чна) -р≥вень економ≥чних обмежень, €к≥ створен≥ в≥драхуванн€м кошт≥в на сплату податк≥в ≥ в≥дверненн€м њх в≥д ≥нших можливих напр€м≥в використанн€ [1, с. 46].
ћетодика визначенн€ граничноњ величини податкового т€гар€, тобто встановленн€ меж ф≥скальноњ функц≥њ, була завжди актуальною, оск≥льки "перевищенн€ частки ресурс≥в, що вилучаютьс€ державою над р≥внем, сум≥сним з нормальним функц≥онуванн€м товарного виробництва, нер≥дко ставало поштовхом початку кризи держави" [4]. “ому встановленн€ ч≥тких правил, що визначають розм≥ри ≥ пор€док вилученн€ ресурс≥в державою, маЇ принципове значенн€. ѕроте, €к показало досл≥дженн€ ≥стор≥њ розвитку теор≥њ оподаткуванн€, результатом стало встановленн€, головним чином, морально-етичних принцип≥в формуванн€ державних доход≥в. ј. —м≥т писав, що: "ѕри €к≥й-небудь особлив≥й крайност≥ народ може, п≥д впливом сильного сусп≥льного натхненн€, зробити велике зусилл€ ≥ в≥ддати нав≥ть частину свого кап≥талу, щоб прийти на допомогу держав≥; але абсолютно немислимо, щоб в≥н робив це довго, податок скоро розорив би його так, що в≥н взагал≥ втратив би здатн≥сть п≥дтримувати державу" [5].
“еор≥€, сформульована ћ. Ѕернсом, √. —тайном ≥ ј. Ћаффером, б≥льшою м≥рою, н≥ж кейнс≥анська, розгл€даЇ податки €к один з чинник≥в економ≥чного розвитку ≥ регулюванн€. ƒана теор≥€ виходить з того, що високе оподаткуванн€ негативно впливаЇ на п≥дприЇмницьку та ≥нвестиц≥йну активн≥сть, що призводить до зменшенн€ податкових платеж≥в. ј. Ћаффер встановив, що "зростанн€ податкового т€гар€ може призводити до зб≥льшенн€ державних доход≥в т≥льки до €коњсь меж≥, поки не почне скорочуватис€ оподатковувана частина нац≥онального виробництва.  оли ц€ межа буде перевищена, зростанн€ податковоњ ставки призведе не до зб≥льшенн€, а до скороченн€ доход≥в бюджету" [6, с. 257]. ” такому раз≥, €кщо держава прагне знайти "золоту середину" м≥ж власними економ≥чними ≥нтересами (максим≥зац≥€ державних доход≥в) ≥ формою в≥дтворювального процесу, вона повинна враховувати, що зростанн€ ставки податку маЇ своњ меж≥, оск≥льки податок з його ставкою може "придушити" [6, с. 258] в≥дтворюва-льний процес. –езультатом його роботи стало встанов-
ленн€ залежност≥ ≥ визначенн€ граничноњ величини податкового т€гар€. ¬≥дпов≥дно до них граничне значенн€ ефективноњ податковоњ ставки складаЇ 35-40%, що представл€Ї науковий та практичний ≥нтерес дл€ анал≥зу ефективност≥ податковоњ пол≥тики в ”крањн≥.
‘≥скальний анал≥з проводитиметьс€ за допомогою виробничо-≥нституц≥йноњ функц≥њ наступного виду:
у=уќ <а+№ч>ч≥≤'п+тч>ч (1)
де ” - випуск (обс€г ¬¬ѕ крањни),   - кап≥тал (обс€г основних фонд≥в), ≤_ - прац€ (чисельн≥сть зайн€тих), — - податкове навантаженн€ (частка податкових надходжень “ у ¬¬ѕ, с=“/”), ќ - трендовий оператор (функц≥€ залежить в≥д часу 1); Y, в, №, п та т - параметри, що оц≥нюютьс€ статистично.
‘ункц≥€ такого виду була застосована дл€ досл≥дженн€ ефекту Ћаффера в роботах Ѕалацького, де навод€тьс€ результати, отриман≥ дл€ р≥зних крањн [7]. Ќашим завданн€м Ї оц≥нка параметр≥в ц≥Їњ функц≥њ за даними статистики ”крањни й наступний анал≥з ф≥скального кл≥мату нашоњ крањни.
‘ункц≥€ (1) демонструЇ залежн≥сть м≥ж випуском та податковим навантаженн€м, задаЇ виробничу криву.
«алежн≥сть м≥ж об'Їмом податк≥в та в≥дносним податковим навантаженн€м (ф≥скальна крива) задаЇтьс€ в≥дпов≥дно функц≥Їю:
“= YqDK(a+bq)q≥(n+mq)q (2)
—трижневою ≥деЇю ф≥скального анал≥зу на баз≥ виро-бничо-≥нституц≥йних функц≥й (1) ≥ (2) Ї визначенн€ взаЇмного розташуванн€ точок Ћаффера першого ≥ другого роду та фактичноњ величини податкового навантаженн€. –озгл€д даних трьох ф≥скальних ≥ндикатор≥в дозвол€Ї намалювати досить повну картину податкового кл≥мату ≥ його рол≥ у формуванн≥ динам≥ки економ≥чного росту.
Ўл€хом логарифмуванн€, модель (1) (трендовий оператор ќ, що в≥дображаЇ спос≥б урахуванн€ Ќ“ѕ був
заданий у вигл€д≥ ќ = е ), може бути зведена до л≥н≥йноњ функц≥њ в≥дносно своњх параметр≥в у такий спос≥б:
2 2 ≤п” = ^ + р! + зр≤п  + №с ≤п  + пс≤п≤_ + тс ≤п≤_ (3)
ѕараметри функц≥њ ^, в, 8, №, п, т) оц≥нювалис€ на основ≥ статистичних даних ”крањни. „асовий ≥нтервал оц≥нюванн€ обиравс€, виход€чи з на€вноњ ≥нформац≥њ. ¬иход€чи з практичних рекомендац≥й до вибору статистичних даних [8], часовий р€д маЇ досить невелику довжину (14 рок≥в) ≥ максимально наближений до поточного року (табл. 1).
“аблиц€ 1. ƒан≥ економ≥ки ”крањни дл€ розрахунку параметр≥в функц≥њ за 1998-2011 рр.
–≥к ¬¬ѕ (Y), млн. грн. «айн€те населенн€ ^), тис. чол. ќсновн≥ засоби (^, млн. грн. ѕодатков≥ надходженн€ (“), млн. грн. ѕодаткове навантаженн€ ^)
199S 102593,0 22348,7 823610,0 26257,2 0,256
1999 130442,0 21823,7 837446,0 25130,4 0,193
2000 170070,0 20175,0 845762,0 36396,7 0,214
2001 204190,0 19971,5 915477,0 36716,4 0,180
2002 225S10,0 20091,2 964814,0 45392,5 0,201
2003 2б7344,0 20163,3 1026163,0 54321,0 0,203
2004 345113,0 20295,7 1141069,0 63161,7 0,183
2005 441452,0 20680,0 1276201,0 74879,1 0,170
200б 544210,0 20730,4 1568890,0 91460,1 0,168
2007 720730,0 20904,7 2047364,0 115357,4 0,160
200S 94S123,0 20972,3 3149627,0 170890,8 0,180
2009 91471 б,0 20191,5 3903714,0 175476,2 0,192
2010 10S25SS,0 20266,0 6648861,0 190623,5 0,176
2011 1314123,0 20324,2 8235642,0 253784,5 0,193
* ƒжерело: ¬¬ѕ (”), млн. грн., основн≥ засоби ( ), млн. грн., зайн€те населенн€ (≤_), тис. чол. [13]; ѕодатков≥ надходженн€ (“), млн. грн.: [14,15]; ѕодаткове навантаженн€ (с) - [13].
–езультати оц≥нки параметр≥в функц≥њ (1) навод€тьс€ у таблиц≥ 2. ’оча дл€ досл≥дженн€ було використане логарифмуванн€, що не Ї безпечною операц≥Їю при оц≥нц≥ параметр≥в, розрахований коеф≥ц≥Їнт детерм≥нац≥њ (95%) дозвол€Ї говорити про те, що г≥потеза про невипадков≥сть отриманих результат≥в, а також г≥потеза
про статистичну значущ≥сть параметр≥в економетричноњ модел≥ приймаютьс€. «найдена апроксимуюча пр€ма регрес≥њ даЇ кращий результат дл€ по€сненн€ поводженн€ зм≥нноњ ” чим трив≥альна пр€ма ”=” .
середнЇ
“аблиц€ 2. ѕараметри виробничо-≥нституц≥йноњ функц≥њ
ѕараметри ¬≤‘ a b n m P lnY Y
«наченн€ параметр≥в -0,03 24,01 -S,63 -14,S4 0,03 22,12 40017б
«наченн€ t-статистики -0,003 0,45 -0,S6 -0,24 0,52 3,S2
* ƒжерело: розраховано автором зг≥дно даних табл. 1. та функц≥њ (1).
«г≥дно розрахованих параметр≥в можемо записати функц≥ю у вигл€д≥:
≤п” = 22,12 -0,03с≤п  + 24,01с ≤п  -
- 8,63с≤п≤_ -14,84с ≤п≤- (4)
ƒоц≥льним також Ї перев≥рка €кост≥ р≥вн€нн€ регрес≥њ. –озраховане фактичне значенн€ критер≥ю ‘≥шера -–-спостережуване б≥льше, н≥ж –-критичне (–-критичне [у1=5, у2=5, а=0,05] дор≥внюЇ 5.05, а –-спостережуване
- 42,21). ќтже ц€ дисперс≥€ б≥льше залишковоњ, р≥вн€н-
н€ регрес≥њ €к≥сно в≥дображаЇ динам≥ку Y. Ќезважаючи на коротк≥ часов≥ р€ди, статистичн≥ характеристики оц≥нок параметр≥в (t-статистика) св≥дчать про адекватн≥сть модел≥. « таблиц≥ 2 видно, що знайден≥ параметри статистично значим≥ та дозвол€ють розрахувати точки Ћаффера (табл. 3) [9].
Ќа рис. 1 представлен≥ теоретичн≥ та емп≥ричн≥ дан≥ ¬¬ѕ у анал≥зованому пер≥од≥.



500000,0 - __ jЧ

1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 ¬¬ѕ у реальних ц≥нах, млн. грн. Ч Ч виробнича крива
–ис. 1. ¬¬ѕ ≥ виробнича крива
* ƒжерело: складено автором.
 рив≥ реальних податкових надходжень ≥ ф≥скальна крива зображен≥ на рисунку 2.
–ис. 2. ѕодатков≥ надходженн€ ≥ ф≥скальна крива
* ƒжерело: складено автором.
¬ основ≥ нашого досл≥дженн€ лежить припущенн€, що обс€г виробництва ’, що характеризуЇтьс€ величиною ¬¬ѕ, залежить в≥д р≥вн€ податкового т€гар€ р = “ / X, де “
- сума податкових надходжень до бюджету крањни [7]. «алежн≥сть X (р) апроксимуЇтьс€ нел≥н≥йною функц≥Їю, параметри €коњ п≥дл€гають к≥льк≥сн≥й оц≥нц≥. ≤дентиф≥кац≥€ функц≥њ X (р) дозволить розрахувати точки Ћаффера. ѕри цьому нами будуть в≥др≥зн€тис€ точки Ћаффера першого та другого роду. ƒамо в≥дпов≥дн≥ визначенн€.
“очкою Ћаффера першого роду будемо називати таку точку р*, за €коњ виробнича крива X = X (р) с€гаЇ локального максимуму, тобто коли виконан≥ умови:
с∆ (р *) / с≥р = 0; (р *) / с≥р 2 <0 [10, с. 27]. “очкою Ћаффера другого роду будемо називати таку точку р **, при €к≥й ф≥скальна крива “ = “ (р) дос€гаЇ локального максимуму, тобто коли виконан≥ умови: с≤“ (р **) / с≥р = 0; —2“ (р **) / с≥р 2 <0. ≈коном≥чно точка Ћаффера першого роду означаЇ ту межу податкового т€гар€, за €коњ виробнича система не переходить в режим рецес≥њ. “очка Ћаффера другого роду показуЇ величину податкового т€гар€, за межами €коњ зб≥льшенн€ маси податкових надходжень стаЇ неможливим.
≤дентиф≥кац≥€ двох точок Ћаффера та њх з≥ставленн€ з фактичним податковим т€гарем дозвол€Ї оц≥нити
ефективн≥сть податковоњ системи крањни та напр€мки њњ оптим≥зац≥њ [10, с. 31]. –озгл€немо де€к≥ п≥дходи, за допомогою €ких поставлена задача може бути вир≥шена.
” загальному випадку поставлене завданн€ можна вир≥шити економетричними способами, в основ≥ €ких лежить постулат про те, що обс€г виробництва нел≥н≥йно залежить в≥д величини податкового т€гар€. ” цьому випадку обс€г ¬¬ѕ досить апроксимувати пол≥ном≥аль-
ноњ регрес≥Їю, а величину маси податк≥в зг≥дно з формулою “=™*’, (4) [11, с. 74]
ƒл€ проведенн€ в≥дпов≥дних розрахунк≥в весь ≥нформац≥йний масив повинен бути представлений динам≥чними р€дами двох "первинних" показник≥в - X ≥ “. «наючи ц≥ величини, за формулою (4) можна розрахувати ретроспективний р€д дл€ такого "вторинного" показника, €к с. ” подальшому в результат≥ обчислювальних експеримент≥в в≥дшукуЇтьс€ пол≥ном в≥дпов≥дного ступен€.
“аблиц€ «.“очки Ћаффера ≥ податкове навантаженн€ в ”крањн≥ 1998-2011 рр.
ѕер≥од часу (р≥к) ‘актичне податкове навантаженн€, д “очка Ћаффера першого роду, д* “очка Ћаффера другого роду, д**
1998 0,256 0,243 0,231
1999 0,193 0,242 0,230
2000 0,214 0,238 0,226
2001 0,180 0,235 0,223
2002 0,201 0,234 0,222
2003 0,203 0,232 0,220
2004 0,183 0,229 0,217
2005 0,170 0,227 0,215
2006 0,168 0,221 0,209
2007 0,160 0,214 0,202
2008 0,180 0,204 0,192
2009 0,192 0,198 0,186
2010 0,176 0,187 0,175
2011 0,193 0,183 0,171
* ƒжерело: розраховано автором зг≥дно даних табл. 1. ≥ табл. 2.
–ис. 3. ƒинам≥ка точок Ћаффера ≥ податкового навантаженн€ в ”крањн≥ 1998-2011 рр.
ƒжерело: розраховано автором зг≥дно даних табл. 3.
ѕодаткове навантаженн€ враховувалось т≥льки за податками ≥ зборами, що надход€ть в бюджет. ƒан≥ таблиц≥ 3 показують, що з 1999 р. по 2008 р. фактичне навантаженн€ менше значень обох точок Ћаффера. ¬≥дм≥чаЇтьс€ стаб≥л≥зац≥€ точок Ћаффера 1-го ≥ 2-го роду п≥сл€ 2000 р. до 2006 р., при тому, що сп≥вв≥дношенн€ м≥ж ними ≥ фактичним податковим навантаженн€м збер≥гаЇтьс€ (рис. 3) [9, с. 160].
¬раховуючи, що дл€ украњнськоњ економ≥ки ще не сформован≥ ретроспективн≥ динам≥чн≥ р€ди, достатн≥ дл€ проведенн€ коректних економетричних розрахунк≥в, можна скористатис€ ≥ншими способами оц≥нки ефективност≥ ф≥скальноњ пол≥тики. ƒо числа под≥бних альтернативних п≥дход≥в можна в≥днести методи "точково-шматковоњ" апроксимац≥њ анал≥зованого процесу за допомогою ступеневоњ функц≥њ, €к≥ принципово в≥др≥зн€ютьс€ в≥д економетричних метод≥в, заснованих на ≥н-тервальн≥й апроксимац≥њ. ” цьому випадку дл€ кожноњ зв≥тноњ точки будуЇтьс€ сво€ функц≥€ X = X (р) з в≥дпов≥дними значенн€ми параметр≥в, що вход€ть до нењ. ќск≥льки число параметр≥в функц≥њ може бути б≥льше одного, то дл€ њх однозначноњ оц≥нки необх≥дно використовувати додаткову ≥нформац≥ю щодо приросту зм≥нних у час≥. ¬раховуючи нел≥н≥йн≥сть зв'€зку м≥ж обс€гом виробництва ≥ р≥внем податкового т€гар€, €к апрокси-
муючу функц≥ю сл≥д брати квадратичний пол≥ном. “ут можлив≥ два вар≥анти розрахунку [12, с.11-32]:
1. ”загальнений трипараметричний метод. ¬ основ≥ цього методу лежить апроксимац≥€ процесу економ≥чного зростанн€ трипараметричноњ квадратичною функц≥Їю, де в €кост≥ аргументу виступаЇ р≥вень податкового т€гар€:
X=a+pe+Y92 (5)
де в, № ≥ д - параметри, що п≥дл€гають оц≥нц≥.
“од≥ в≥дпов≥дно до (5) сума податкових надходжень визначаЇтьс€ наступним чином:
“=а™+р™^™3 (6)
” кожний момент часу обс€г ¬¬ѕ залежить в≥д р≥вн€ податкового т€гар€, причому характер ц≥Їњ залежност≥ задаЇтьс€ формулою (5). ќднак дл€ однозначного визначенн€ трьох параметр≥в в, № ≥ д сп≥вв≥дношенн€ (5) недостатньо, у зв'€зку, з чим необх≥дно скласти ще два р≥вн€нн€, що включають ц≥ параметри. “ак≥ р≥вн€нн€ можна записати, перейшовши в≥д функц≥й (5) ≥ (6) до њх диференц≥ал≥в:
ƒ’=( р+ 2Ye ) Ћ™ (7)
ƒ“=( а+ 2р™+ 3Ye2 ) ƒ™ (8)
ѕри переход≥ в≥д (5) ≥ (6) до сп≥вв≥дношень (7) ≥ (8) нами використовувалос€ припущенн€, що диференц≥а-
ли зм≥нних X ≥ с задов≥льно апроксимуютьс€ к≥нцевими р≥зниц€ми: dX ~ ќ’; dT ~ ќ“; dс ~ ќс. “аке припущенн€ традиц≥йно дл€ обчислювальноњ математики ≥ дл€ розгл€нутого випадку видаЇтьс€ ц≥лком правом≥рним. “од≥ у прикладних розрахунках показники Dx, ќ“ ≥ ќс означають прирости в≥дпов≥дних величин за один часовий ≥нтервал (р≥к) м≥ж двома зв≥тними точками, тобто
ј’ ≥= ’+≥ -X,; ј“≥ = “≥+≥- “≥; јв, = в+≥ -в, де ≥ - ≥ндекс часу (року).
“аким чином, р≥вн€нн€ (5) описуЇ "точкове" економ≥чне зростанн€, тобто на конкретний момент часу ≥, в той час €к р≥вн€нн€ (7) ≥ (8) в≥дтворюють "≥нтервальне" зростанн€ обс€гу виробництва ≥ податкових збор≥в за пер≥од м≥ж поточною (≥) ≥ подальшою (≥ +1) зв≥тними точками. ¬≥дпов≥дно до даного п≥дходу р≥вн€нн€ (5) ≥ (6) задають с≥мейства виробничих ≥ ф≥скальних кривих, а сп≥вв≥дношенн€ (7) ≥ (8) ф≥ксують њх кривизну, тим самим дозвол€ючи обрати з позначених с≥мейств потр≥бн≥ функц≥ональн≥ залежност≥.
ѕод≥бна схема розрахунк≥в заснована на конструюванн≥ системи р≥вн€нь (5), (7) ≥ (8) ≥ њњ р≥шенн€ щодо параметр≥в в, № ≥ д, що дозвол€Ї охарактеризувати цю схему €к анал≥тичну або алгебрањчну. –≥шенн€ системи (5), (7), (8) даЇ так≥ формули дл€ оц≥нюваних параметр≥в:
у=ј“/јв- X- в(ј’јв), (9)
2™2
в = ј’/јв - 2ув, (10)
ƒан≥ табл. 4 показують, що на€вн≥сть точок Ћаффера було характерно аж н≥€к не дл€ вс≥х анал≥зованих рок≥в. “ак, з 13 рок≥в т≥льки в 1999, 2001 ≥ 2009 роках були заф≥ксован≥ точки Ћаффера обох тип≥в, що не виход€ть за область допустимих значень; в ≥нш≥ роки стац≥онарн≥ точки були точками локального м≥н≥муму ≥, отже, не п≥дпадають п≥д визначенн€ лафферових точок.
« геометричноњ точки зору це означаЇ, що ф≥скальна та виробнича макроеконом≥чн≥ крив≥ пост≥йно вигиналис€ то вгору, формуючи тим самим точки локального максимуму, то вниз, утворюючи точки локального м≥н≥муму. ƒаний факт зайвий раз св≥дчить про крайню нест≥йк≥сть процес≥в у ф≥скальн≥й сфер≥.
—п≥вставл€ючи м≥ж собою ф≥скальн≥ точки р, р* ≥ р**, отриман≥ в ход≥ розрахунк≥в за першим сценар≥Їм, можна стверджувати, що прот€гом майже всього перех≥дного пер≥оду р≥вень фактичного податкового т€гар€ в ”крањн≥ перекривав обидв≥ точки Ћаффера. ÷е означаЇ наступне: податкова система крањни була побудована таким чином, що стимулювала спад виробництва з одночасним скороченн€м податкових доход≥в держави. Ѕудь-€ке п≥двищенн€ ф≥скального т€гар€ т≥льки поси-
а=’ - в [ ј’/јв - ув] (11)
≤дентиф≥кац≥€ параметр≥в функц≥й (7) ≥ (8) дозвол€Ї елементарно визначити точки Ћаффера. ѕри цьому
точка Ћаффера першого роду с *, коли dX / dс = 0, ви-
значаЇтьс€ за формулою
™*= - 1 в, (12)
2 Y
а точка Ћаффера другого роду с **, коли d2T ^с2 = 0, перебуваЇ у результат≥ р≥шенн€ наступного квадратного р≥вн€нн€ «уб2 + 2вв + а = 0 (13).
–езультати розрахунк≥в, проведен≥ за формулами (913) ≥ вих≥дними даними табл. 1, наведен≥ в табл. 4. јнал≥з табл. 1 ≥ 4 дозвол€Ї зробити р€д ц≥кавих висновк≥в ≥ простежити еволюц≥ю ф≥скальних в≥дносин в ”крањн≥.
‘≥скальна система украњнськоњ економ≥ки прот€гом всього анал≥зованого пер≥оду зазнавала пост≥йного струсу. ÷е виразилос€, принаймн≥, в двох обставинах. ѕо-перше, спостер≥гавс€ значний розкид значень фактичного податкового т€гар€: в≥д 16,01% в 2008 р. до 25,59% в 1999 р.; така р≥зниц€ становить 9,58%, що досить в≥дчутно дл€ будь-€коњ економ≥ки. ѕо-друге, була в≥дсутн€ Їдина тенденц≥€ динам≥ки показника р≥вн€ фактичного податкового т€гар€, €кий зд≥йснював пост≥йн≥ коливанн€ вгору-вниз. “акий стан дезор≥Їнтував економ≥чних агент≥в и визначив суперечлив≥сть результат≥в ус≥х наступних розрахунк≥в, в €ких лише в≥дбилас€ загальна невизначен≥сть економ≥чноњ ситуац≥њ в крањн≥.
лювало й без того важке становище в реальному сектор≥ економ≥ки. ƒещо покращилас€ ситуац≥€ лише в 2009 р., €кий був одним з найспри€тлив≥ших рок≥в пер≥оду економ≥чних реформ. ” цьому роц≥ склалас€ досить своЇр≥дна ситуац≥€: р≥вень фактичного податкового т€гар€ р ви€вивс€ вище точки Ћаффера першого роду р* ≥ нижче точки Ћаффера другого роду р** «м≥стовно таке серединне положенн€ параметра р означаЇ наступне: у 2009 р. податковий т€гар було встановлено досить високо, щоб стримувати економ≥чне зростанн€, але на ц≥лком прийн€тному р≥вн≥, щоб не призводити до подальшого колапсу бюджету. ≤ншими словами, в цей момент ф≥скальн≥ ≥нтереси держави вступили в протир≥чч€ з ц≥л€ми п≥дтримки довгострокового економ≥чного зростанн€, причому превалювала ф≥скальна складова мак-роеконом≥чноњ пол≥тики.
ўоб перевести економ≥чну систему з режиму рецес≥њ в режим зростанн€, необх≥дно було знизити податковий т€гар всього лише на 3%, однак при цьому в≥дпов≥дним чином постраждала б дох≥дна частина консол≥дованого бюджету.
“аблиц€ 4. –озрахунок трипараметричним методом ф≥скальних параметр≥в економ≥ки ”крањни в 1998-2011 рр.
ѕер≥од часу (р≥к) ѕараметр ‘актичне податкове навантаженн€ д,% “очка Ћаффера,%
b g першого роду q* другого роду q**
1999 -2040,37 -б1,2б 19,27 -1б,б5 23,11
2000 44S14,94 -б13,47 21,40 3б,52б 42,15
2001 -S595,23 -3S,45 17,98 -111 ,S 19,14
2002 31420,20 -527,93 20,10 29,75S 3б,33
2003 3944S1,97 -4990,б0 20,32 39,522 44,0S
2004 -5S016,42 531 ,б4 18,30 54,5б3 59, S9
2005 -117275,45 1337,31 16,96 43,S47 47,79
2006 -1279032,12 1S450,57 16,81 34,бб1 3S,27
2007 -3941S1,10 5424,43 16,01 3б,334 39,72
2008 2763S7,50 -4542,03 18,02 30,42б 35,24
2009 -10143,7S -4S6,51 19,18 -10,43 23,5б
2010 -1510б7,24 12б4,17 17,61 59,749 бб,35
2011 337S90,26 -5230,12 19,31 32,302 5,54
ƒжерело: розраховано автором зг≥дно даних ƒержкомстату ”крањни.
2. ƒвопараметричний метод. ¬ основ≥ цього методу лежить апроксимац≥€ процесу економ≥чного зростанн€ ус≥ченою квадратичною функц≥Їю, що включаЇ т≥льки два параметри:
X = вв + ув2 (14).
“од≥ сума ф≥скальних надходжень дор≥внюЇ
“ = вв2 + ув3 (15).
ƒодаткове обмеженн€, що накладаЇтьс€ на функц≥ональн≥ властивост≥ виробничоњ системи, задаЇтьс€ р≥вн€нн€м, аналог≥чним (9):
ј’ = (в + 2ув) јв (16).
ѕобудована система р≥вн€нь (14), (16) достатн€ дл€ в≥дшуканн€ параметр≥в № ≥ д. як ≥ у випадку використанн€ трипараметричного методу, р≥вн€нн€ (14) в≥дтворюЇ "точков≥" властивост≥ виробничоњ системи, а р≥вн€нн€ (16) - "≥нтервальн≥". ѕри цьому допом≥жне р≥вн€нн€, що задаЇ динам≥чн≥ властивост≥ ф≥скальноњ системи, в≥дсу-
тн€; за замовчуванн€м вважаЇтьс€, що отримувана сума податк≥в повн≥стю детерм≥нуЇтьс€ активн≥стю виробничоњ системи ≥ р≥внем ф≥скального тиску.
‘ормули дл€ оц≥нки параметр≥в на основ≥ р≥шенн€ (14), (16) мають вигл€д
в = 2’/в - й’/йв, (17) у = (ј’/ јв) / в - ’/в2 (17).
“очки Ћаффера першого та другого роду визначаютьс€ з (14) ≥ (15) за в≥дпов≥дними формулами:
0*= - 1 в, (18) 2 Y
0**= - 2 в. (19)
3 Y
јнал≥з умов другого пор€дку показуЇ наступне: дл€ того, щоб стац≥онарн≥ точки (18) ≥ (19) були д≥йсно точками Ћаффера, необх≥дно ≥ достатньо виконанн€ двох нер≥вностей: №> 0 ≥ д <0.
“аблиц€ 5. –озрахунок двопараметричним методом ф≥скальних параметр≥в економ≥ки ”крањни 1999-2011 рр.
ѕер≥од часу (р≥к) ѕараметр ‘актичне податкове навантаженн€ д,% “очка Ћаф( >ера,%
b g першого роду q* другого роду q**
1999 17942,39 -579,88 19,27 15,5 20,63
2000 -2663,6s 495,794 21,40 2,7 3,58
2001 326S9,13 -1186,4 17,98 13,8 18,37
2002 12271,06 -51,631 20,10 118,8 158,45
2003 -165361,20 8785,9 20,32 9,4 12,55
2004 76270,04 -3137 18,30 12,2 16,21
2005 123960,39 -5773,8 16,96 10,7 14,31
2006 723633,60 -41131 16,81 8,8 11,73
2007 310597,бб -16592 16,01 9,4 12,48
2008 -7449,40 3331,78 18,02 1,1 1,49
2009 124173,76 -3987,3 19,18 15,6 20,76
2010 229512,32 -9542,8 17,61 12,0 16,03
2011 211,90 3512,56 19,31 -0,0302 -0,04
ƒжерело: складено автором.
≤дентиф≥кац≥€ точок Ћаффера за другим сценар≥Їм показала, що так≥ ≥снували в 1999, 2001- 2002, 20042007 ≥ 2009-2010 рр. ѕри цьому в 1999 р., 2001 р. та 2009 р. фактичне податкове навантаженн€ займало пром≥жне положенн€ м≥ж точками р * ≥ р **, майже впритул наблизившись до р **. ” наступному, 2010 р. "ф≥скальний оп≥р" украњнськоњ економ≥ки зр≥с, але чергов≥ зрушенн€ в податков≥й систем≥ привели до пом≥тного зростанн€ податкового т€гар€, перевищивши нав≥ть ту межу, €ка була поставлена точкою Ћаффера другого роду. “аким чином, держава в черговий раз д≥€ла на шкоду своњм власним ф≥скальним ≥нтересам, не кажучи вже про ≥нтереси в≥тчизн€ного виробника. ѕод≥бн≥ необережн≥ д≥њ ур€ду в податков≥й сфер≥ призвели до того, що в 2011 р. були заф≥ксован≥ €вно виражен≥ результати - точки Ћаффера отримали негативн≥ значенн€. √еометрично це означаЇ, що на вс≥й област≥ допустимих значень виробнича ≥ ф≥скальна крив≥ вели себе монотонно; з економ≥чноњ точки зору це екв≥валентно виникненню ситуац≥њ, коли економ≥чн≥ агенти однаково реагують на будь-€к≥ податков≥ зм≥ни. ” так≥ пер≥оди формуЇтьс€ свого роду загальна "ф≥скальна байдуж≥сть", €ке св≥дчить про серйозн≥ проблеми у сфер≥ державного регулюванн€.
¬ ц≥лому результати розрахунк≥в за трьома методами (див. табл. 3, 4, 5) п≥дтверджують висновок, зроблений за к≥льк≥сними оц≥нками першого сценар≥ю: фактичне податкове навантаженн€ в украњнськ≥й економ≥ц≥ перех≥дного пер≥оду було надм≥рним; незначн≥ ф≥скальн≥ послабленн€ в окрем≥ роки не м≥н€ли загальноњ песим≥стичн≥й картини, хоча в 2009 роц≥ за вс≥ма розрахункам
були знайден≥ обидв≥ точки Ћаффера, що св≥дчить про досить ефективне функц≥онуванн€ економ≥ки з фактичним податковим навантаженн€м в 19,18%.
¬исновки з проведеного досл≥дженн€. «а результатами досл≥дженн€ можна запропонувати шл€хи зменшенн€ р≥зновид≥в податкового т€гар€:
Х перший вид податкового т€гар€ найб≥льш в≥дчутний
- це сума податк≥в. —аме њњ найчаст≥ше мають на уваз≥, коли говор€ть про "т€гар податк≥в". ÷ей т€гар може бути пр€мим ≥ непр€мим. « метою його зменшенн€ необх≥дно звужувати функц≥њ держави ≥ скорочувати њх ф≥нансуванн€. «м≥на функц≥й держави та бюджету - Їдиний шл€х, що дозвол€Ї знижувати сам≥ податки, њх ставки;
Х другий вид - непр€мий податковий т€гар. ÷е витрати, пов'€зан≥ з обчисленн€м, сплатою ≥ адм≥н≥струванн€м податк≥в. ¬они також досить в≥дчутн≥ ≥ п≥ддаютьс€ вим≥рюванню. ќднак при оц≥нц≥ цих витрат њх часто враховують т≥льки в державному сектор≥. ÷е неправильно з двох причин. ѕо-перше, витрати з адм≥н≥струванн€ податк≥в включають витрати прац≥, часу ≥ грошей не т≥льки державних адм≥н≥стратор≥в податк≥в, а й платник≥в податк≥в. ѕо-друге, незалежно в≥д того, в €кому сектор≥ мали м≥сце ц≥ витрати, њх т€гар повн≥стю припадаЇ на приватний сектор, €кий утримуЇ адм≥н≥стратор≥в податк≥в. Ќепр€мий т€гар податк≥в може бути зменшено, €кщо податк≥в стане менше, а пор€док њх обчисленн€ ≥ сплати буде гранично простий ≥ точний, а адм≥н≥струванн€ доведено до автоматизму;
Х трет≥й т€гар податк≥в - прихований. ¬≥н обумовлений деструктивним впливом податк≥в на ринок. Ќа жаль, його важко вим≥р€ти ≥ оц≥нити, в≥й прихований в≥д
р€дового платника податк≥в. “а й влада зазвичай не усв≥домлюЇ, €к≥ насл≥дки т€гне "регулююча" роль податк≥в. ѕроте втручанн€ влади дорого обходитьс€ економ≥ц≥. „им б≥льшою м≥рою влада за допомогою податк≥в впливаЇ на ринок, "скеровуючи" економ≥чн≥ процеси, тим б≥льше деформац≥й виникаЇ в економ≥ц≥, тим менше можливостей залишаЇтьс€ дл€ ефективного розпод≥лу прац≥, кап≥талу та ≥нших ресурс≥в.
ƒл€ зменшенн€ прихованого т€гар€ податк≥в необх≥дне застосуванн€ гранично нейтральних податк≥в (тобто тих, що не використовуютьс€ дл€ регулюванн€ ринку), €к≥ мають Їдину мету - збирати кошти на ф≥нансуванн€ державних витрат. «вичайно, повн≥стю нейтральних податк≥в не ≥снуЇ. јле в тому ≥деальному випадку, коли податки максимально нейтральн≥, зменшенн€ прихованого т€гар€ податк≥в дос€гаЇтьс€ через скороченн€ суми податк≥в. „им менше буде сума податк≥в, тим менше вони будуть впливати на ринок.
¬ процес≥ реформуванн€ необх≥дн≥сть збереженн€ безл≥ч≥ податк≥в по€снюють тим, що саме так можна б≥льш р≥вном≥рно розпод≥лити њх т€гар м≥ж господарюючими суб'Їктами. “аке у€вленн€ засноване на дуже спрощеному розум≥нн≥ економ≥чних процес≥в ≥ не враховуЇ, що в реальному житт≥ т€гар податк≥в в к≥нцевому п≥дсумку доводитьс€ нести не тим, на кого в≥н спочатку був спр€мований. Ќаприклад, податок з прибутку, т€гар €кого, €к вважаЇтьс€, припадаЇ на власника б≥знесу, в результат≥ п≥двищенн€ ц≥н може бути перекладений на покупц≥в або, шл€хом зменшенн€ оплати прац≥, на працюючих.
¬ умовах ф≥нансовоњ кризи реформуванн€ податковоњ системи в ”крањн≥ може в≥дбуватис€ наступним чином: реформуванн€ з≥ збереженн€ ≥снуючих розм≥р≥в видатк≥в бюджету та зниженн€ податкового навантаженн€ разом з≥ зменшенн€м видатк≥в бюджету й державних соц≥альних фонд≥в. ” першому випадку позитивний ефект в≥д реформи дос€гаЇтьс€ за рахунок спрощенн€ податкового обл≥ку та б≥льш р≥вном≥рного розпод≥лу податкового навантаженн€ м≥ж платниками. ” другому випадку додатковий ефект дос€гаЇтьс€ за рахунок зниженн€ податкового навантаженн€.
ћ. јлександрова, асп.
 ЌЁ” имени ¬адима √етьмана,  иев
–≥вень зобов'€зань по видатках бюджету Ї одним ≥з головних обмежень у проведенн≥ податковоњ реформи. јдже проведенн€ податковоњ реформи можливе т≥льки за суттЇвого скороченн€ видатк≥в бюджету прот€гом пер≥оду реформ. „ерез високий р≥вень соц≥альних зобов'€зань у поточному бюджет≥, б≥льш реальною на даний момент вбачаЇтьс€ реформа, що передбачаЇ збереженн€ реальних видатк≥в бюджету на поточному р≥вн≥. “ака реформа передбачаЇ пов≥льн≥ше зменшенн€ ставок податк≥в.
—писок використаноњ л≥тератури
1. “каченко “. ѕодаток на прибуток п≥дприЇмств ≥ пр€м≥ заруб≥жн≥ ≥нвестиц≥њ // ≈коном≥ка ”крањни - є 4. -  .: ѕреса ”крањни, 1998. - —. 45-48.
2. "Brand, John (d.1808)". Dictionary of National Biography. London: Smith, Elder & Co. 1885-1900
3. Ѕалацкий ≈.¬. јнализ вли€ни€ налоговой нагрузки на экономический рост с помощью производственно-институциональных функций.
- http:// www.ecfor.ru
4.  лимко √.Ќ. ќснови економ≥чноњ теор≥њ. -  .: ¬ища школа. -«нанн€, 1997. - 743 с.
5. —мит ј. »сследование о природе и причинах богатства народов.
- ћ., 1962. - 684 с.
6. ≤стор≥€ економ≥чних вчень: ѕ≥дручник / Ћ.я.  орн≥йчук, Ќ.ќ. “ата-ренко та ≥н. -  ., 2001. - –озд. III. - 853 с.
7. Ѕалацкий ≈.¬. Ёффективность фискальной политики государства http://www.budgetrf.ru
S. ћеркулова “., ћихайленко ¬. ќптим≥зац≥€ податкового навантаженн€ у р≥зних модел€х держави// Ќауковий зб≥рник "ѕроблеми економ≥чноњ к≥бернетики". - Ћьв≥в, Ћьв≥вський нац≥ональний ун≥верситет ≥мен≥ ≤вана ‘ранка, 2007. - —пецвип. 16. - с. 124 - 129.
9. ћеркулова “.¬. »нститут налога. - ’арьков, 200б. - 224 с. - с.1б0.
10. √усаков —.¬., ∆ак —.¬. ќптимальные равновесные цены и точка Ћаффера // Ёкономика и математические методы. 2003. - “. 31. -¬ип. 4. - —. 27, 31
11. ћовшович —.ћ., —околовский Ћ.≈. ¬ипуск, податки ≥ крива Ћаффера / / ≈коном≥ка ≥ математичн≥ методи. 2001. - “. 30. - ¬ип. 3. -—. 741.
12. Ѕалацкий ≈.¬. Ћафферови ефекти ≥ ф≥нансов≥ критер≥њ економ≥чноњ д≥€льност≥ / / —в≥това економ≥ка ≥ м≥жнародн≥ в≥дносини. 2000. -є 11. - —. 11-32
13. ќф≥ц≥йний сайт ƒержавного ком≥тету статистики ”крањни: http://ukrstat.gov.ua
14. ќф≥ц≥йний сайт  ом≥тету ¬ерховноњ –ади ”крањни з питань бюджету: http://budget.rada.gov.ua
15. ќф≥ц≥йний сайт ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни: http://www.minfin.gov.ua
Ќад≥йшла до редакц≥њ 06.12.13
ќ÷≈Ќ ј ѕ–≈ƒ≈Ћ№Ќќ ƒќѕ”—“»ћќ√ќ ‘»— јЋ№Ќќ√ќ Ѕ–≈ћ≈Ќ» ƒЋя Ќј÷»ќЌјЋ№Ќќ… Ё ќЌќћ» » ” –ј»Ќџ
¬ статье рассмотрен воспроизводственный аспект св€зи между фискальным бременем и склонностью к развитию экономики при определенных предположени€х относительно св€зи этих переменных. јнализ базировалс€ на динамической модели, в которой дол€ дохода, направл€ема€ на развитие производства, оставалась посто€нной.
 лючевые слова: фискальна€ нагрузка, налоговые поступлени€, регресси€, точки Ћаффера, налогообложени€, производственноинституциональна€ функци€.
M. Aleksandrova, PhD Student
Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman, Kyiv
ASSESSMENT OF MAXIMUM ALLOWABLE FISCAL BURDEN ON UKRAINE NATIONAL ECONOMY
The article was reviewed reproductive aspect of the relationship between fiscal burden and a penchant for economic development under certain assumptions about the relationship of these variables. The analysis was based on a fairly simple dynamic model in which the share of income that goes to the development of production, relying constant. Computed optimal fiscal burden for the economic development of the country is 19.29% of GDP. The estimation and comparison of the calculations of the tax burden followed its dynamics, by comparative assessment with those of developed countries. The prospects of the proposed approach for predicting the development of national economy were analyzed.
Keywords: fiscal burden, tax revenues, regression, Laffer's points, taxation, industrial and institutional function.

пїњ